Псевдантій(з до.грецької pseudanthia — фальшива квітка), також антодій —це суцвіття, що нагадує квітку. Це слово іноді використовується для позначення інших структур, які не є ні справжньою квіткою , ані справжнім суцвіттям. Прикладами псевдантії є квіткові головки, кошики та капітули, які є особливими формами суцвіть в яких будь-що, від невеликого гроно до сотень, а іноді й тисяч квіток, згруповано разом, утворюючи єдину квіткоподібну структуру. Псевдантії мають різні форми. Справжні квіти (суцвіття) зазвичай дрібні та часто значно зменшені, але самі псевдодантії іноді можуть бути досить великими (як у головках деяких сортів соняшнику).

Псевдантії або кошики характерні для родини ромашок та соняшнику (Айстрові), квіти яких диференціюються на язичкові та дископодібні, що є унікальним для представників цієї родини. Дискові квіти в центрі псевдантії актиноморфні, а віночок зрощений у трубку. Квіти на периферії зигоморфні, а віночок має одну велику частку (так звані «пелюстки» ромашки — це окремі язичкові квіти, наприклад). У деяких рослин можуть бути відсутні як язичкові, так і дископодібні квіти: у Жовтозілля звичайного відсутні язичкові квіти, а у Taraxacum officinale відсутні дископодібні квіти. Окремі квітки псевдодантії родини Айстрових (або Складноцвітих) зазвичай називають квіточками. Псевдантія має мутовку приквітків під квітками, що утворюють обгортку.

У всіх випадках псевдантій зовні не відрізняється від квітки, але детальніше вивчення його анатомії покаже, що він складається з кількох квіток. Таким чином, псевдантій являє собою еволюційну конвергенцію суцвіття до редукованої репродуктивної одиниці, яка може функціонувати в запиленні як одна квітка, принаймні у рослин, що запилюються тваринами.

Псевдантії можна розділити на типи. Перший тип має окремі квітки, які можна розпізнати як поодинокі, навіть якщо вони зрощені. У другому типі квітки не виглядають як окремі одиниці, а деякі органи, такі як тичинки та плодолистки, не можуть бути пов'язані з жодною окремою квіткою.

Історія Термін «псевдантій» спочатку застосовувався до квітів з тичинками у двох завитках, зовнішній завиток яких протилежний пелюсткам (обдиплостемонат) або поліандричних квіток; на початку 1900-х років термін був переосмислений прихильниками «теорії псевдантію», яка припускала, що еволюція квітки походить з поліаксіальної, а не моноаксіальної конфігурації.

Пов'язані терміни

Синорганізація Об'єднання незалежних органів у складну структуру називається синорганізацією.

Головка Головка — це еквівалентний термін для квіткової головки та псевдодантію, коли його використовують у ботанічному сенсі.

Капітулум Капітулум може використовуватися як точний синонім псевдантію та квіткової головки; однак це використання загалом, але не завжди, обмежується родиною айстрових. Принаймні одне джерело визначає його як маленьку квіткову головку. Окрім ботанічного використання терміна, що означає квіткову головку, його також використовують для позначення верхівки рослини сфагнум.

Калатида Калатида (множина калатиди або калатидії) — це дуже рідко вживаний термін. Його було визначено в книзі 1966 року « Роди квіткових рослин (Angiospermae)» як специфічний термін для квіткової головки рослини родини айстрових. Однак онлайн-ботанічні глосарії не дають його визначення, а Google Scholar не посилається на жодне суттєве використання цього терміна в ботанічному сенсі.

Сімейства рослин

Псевдантій зустрічається в 40 родинах рослин, включаючи:

Adoxaceae — у деяких видів Viburnum. Зонтичні — псевдодантії називаються зонтиками Ароїдні — псевдодантії називаються початками Айстрові (Asteraceae) — Квіткові головки (однина capitulum) або квіткові головки, що являють собою сукупність різних видів квітів, є псевдантієм. Окремі квітки головки називаються квітками. Зазвичай головка має променеві квітки, спеціалізовані для приваблення запилювачів, розташовані навколо дискових квіток, відповідальних за статеве розмноження. Симетрія оцвітини може бути змінною в межах родини. Дзвоникові Центролепідові — де окремі чоловічі та жіночі квітки згруповані разом та обгорнуті приквітками, утворюючи псевдодантій, що виглядає як двостатеві квітки. Деренові.

Осокові — у підродині Mapanioideae псевдодантії називаються спікоїдами. У Lepironia sp псевдодантії сильно ущільнені з тичинковими квітками, що оточують центральну кінцеву маточну жіночу квітку. Черсакові Молочайні(Euphorbiaceae) — псевдантії родини Euphorbia називаються циатіями, що складаються з однієї маточкової квітки з кількома або багатьма однотичинковими квітками, що містяться в чашоподібній структурі або приквітках; приквітки часто облямовані нектарниками та рідше —пелюсткоподібними структурами. Центральна циатія може складатися з повністю чоловічих квіток.

Еріокауляціа Hamamelidaceae — у родолеї Маркгравієві Мораві

Миртові — у Actinodium — псевдодантія — це головкоподібна структура з плодючими квітами в центрі та ефектними променеподібними структурами зовні. Нофагус — у підроді Lophozonia — триквіткові суцвіття без гілок. Nyssaceae — в Давидії Злакові Pontederiaceae — у Hydrothrix Протейні Маренові Saururaceae — у роду Anemopsis

У деяких родинах ще незрозуміло, чи являє собою «квітка» псевдантій, оскільки анатомічна робота ще не проведена (або все ще неоднозначна через значну еволюційну редукцію). Можливий псевдантій цього типу може зустрічатися в таких родинах:

Кліщинцеві — у підродині Lemnoideae Hydatellaceae Панданові Phyllanthaceae Triuridaceae

Галерея

Посилання