Артур Малавський (; 4 липня 1904, Перемишль — 26 грудня 1957, Краків) — польський композитор, педагог і диригент.

Життєпис Артур Малавський народився в сім'ї податкового консультанта Маріана та Матильди, уродженої Теобальд. З восьми років він навчався гри на скрипці в Перемишлі. У 1920 році розпочав восьмирічне навчання гри на скрипці в Консерваторії Музичного товариства в Кракові в класі Яна Хмелевського та музичної теорії в отця . З 1927 по 1933 рік він давав концерти в Кракові та інших містах, а також на Польському радіо. Через травму лівої руки йому довелося відмовитися від кар'єри віртуоза. Потім він розпочав свою кар'єру педагога. Він викладав гру на скрипці та музичну теорію в Консерваторії Музичного товариства в Кракові (1928—1936), скрипку в Сілезькій музичній школі в Катовіце (1929—1930) та в Жіночому педагогічному коледжі в Кракові (1930—1932). Малавський став співзасновником Асоціації молодих музикантів у Кракові (1932). У 1936 році Малавський розпочав навчання у Варшавській державній консерваторії музики, де вивчав композицію у Казимира Сікорського та диригування у Валеріана Бердяєва. Закінчив консерваторію з відзнакою у 1939 році.

Після початку Другої світової війни Малавський переїхав до Володимира-Волинського, де керував хором та оркестром Українського музичного театру. У 1940 році влаштувався викладачем гри на скрипці та камерної музики в музичну школу в Тернополі. У 1941 році оселився у Львові, а потім переїхав до Любліна, де приватно викладав гру на скрипці та організовував концерти для поляків до 1944 року.

З 1945 року Малавський викладав диригування та композицію у Державній вищій школі музики в Кракові, де в 1951—1952 роках очолював оперну секцію на вокальному факультеті. У 1957 році його було призначено завідувачем кафедри диригування. З 1950—1954 років він викладав диригування у Державній вищій школі музики (нині Музична академія в Катовіце). У 1955 році Малавський отримав звання доцента. З 1945 по 1957 рік він епізодично виступав як диригент. 9 червня 1948 року (red.): Artur Malawski — życie i twórczość, s. 399, wyd. PWM, Kraków, 1969. він досяг мистецького успіху, виконавши (як диригент, з Яном Гофманом як солістом) свої «Симфонічні етюди» для фортепіано з оркестром під час фестивалю Міжнародного товариства сучасної музики в Амстердамі: Słownik Pianistów Polskich, s. 212, wyd. Selene, Warszawa, 2003, ISBN 8391051552. У 1945—1948 роках Малавський входив до складу Комітету з навчальних програм вищої освіти при Міністерстві культури та мистецтва. З 1946 року він був членом правління, а в 1948—1951 та 1957 роках — президентом Польського товариства сучасної музики. У 1951—1954 роках він був членом Головного правління Спілки польських композиторів (ZKP).

Серед його учнів були, серед інших, Богуслав Шеффер, Кшиштоф Пендерецький (композиція), Єжи Катлевич та Єжи Семков (диригування), а також Войцех Кіляр.

У 1931 році Малавський одружився з Анною Даровською (1900—1980), студенткою музичної консерваторії, дітей у них не було.

Малавський помер у Кракові та був похований на Алеї Заслужених Opis trasy zwiedzania cmentarza Rakowickiego, [w:] Cmentarz Rakowicki w Krakowie wyd. przez Obywatelski Komitet Ratowania Krakowa, Agencja Omnipress Warszawa 1988, s. 133. на Раковицькому цвинтарі (ділянка LXVII-північ 2-6).

Скрипкові твори Малавського були вперше повністю записані 8 лютого 2019 року Пауліною Буйок.

Ордени та нагороди

Орден Прапора праці 2-го ступеня (1956) Медаль 10-ї річниці Польської Народної Республіки (28 лютого 1955 р.) — Uchwała z dnia 28 lutego 1955 r. nr 0/350 — na wniosek Ministra Kultury i Sztuki.

Нагороди

1928 — 1-ша премія на конкурсі Товариства братньої допомоги студентів Краківської консерваторії за «Казку» для скрипки та фортепіано 1949 — 2-га премія за «Варіації» для оркестру, 3-тя премія за «Токату з фугою у формі варіацій» для фортепіано та симфонічного оркестру та відзнака за «Горецький триптих» для фортепіано на «Конкурсі композицій імені Фридерика Шопена» 1952 — Державна премія 3-го ступеня за балет-пантоміму «Вірхі» 1955 — Державна премія 2-го ступеня за композиторську роботу та викладацьку діяльність за останні 10 років 1955 — Премія Міністра культури та мистецтва за «Фортепіанне тріо» та за «Симфонічні етюди» 1956 — Премія Спілки польських композиторів за загальну композиторську та педагогічну діяльність 1957 — Музична премія міста Кракова за творчі досягнення, з особливим акцентом на «Другу драматичну симфонію»

Вшанування На його честь названо вулиці у Варшаві, Кракові та Перемишлі.

У 1962—1982 роках конкурс композицій імені Артура Малавського проводився у Кракові кожні два роки.

Примітки

Джерела

Artur Malawski, [w:] Twórcy [online], Culture.pl [dostęp 2024-03-21].

Związek Kompozytorów Polskich