Свята Софія — Премудрість Божа () — у московській православній традиції це усталений іконографічний топос, відомий щонайменше з кінця XIV століття.«Новгородський тип» названий на честь ікони Святої Премудрості в Софійському соборі в Новгороді (XVI століття), але представлений давнішою іконою в Благовіщенському соборі в Москві, що датується початком XV століття. Також відомий як «вогнекрилий» (огнекрылый),Lifshits (2003) цей тип зображує Святу Софію як вогняного ангела з крилами, що сидить на престолі в оточенні Богородиці та святого Косми Маюмського.Lukashov (2000:152)

Споріднений, але дуже розбіжний тип відомий як «Мудрість збудувала свій Дім» (). Назва є цитатою з Приповістей 9:1 і стосується втілення Христа Логоса, що ототожнюється зі Святою Мудрістю, де «дім» — це Богородиця. Найдавніше зображення, відоме під цією назвою, — фреска кінця XIV століття в церкві Успіння на Волотовому Полі, Великий Новгород, але її найвизначнішим зображенням є ікона середини XVI століття з собору Афанасія та Кирила Олександрійського Кирилівського монастиря поблизу Новгорода.Lukashov (2000:198)

Композиція цих ікон розвивається протягом XVII та XVIII століть, відображаючи розвиток поглядів у московському містицизмі, що досягли кульмінації в суперечці про «софіологію» на початку XX століття. Головним предметом суперечки є питання про те, що має займати центральне місце: «Мудрість», тобто Христос, чи «Дім», тобто Богородиця.

У первісній концепції цього типу, іконі Волотове Поле та похідних зразках XVI століття, «Премудрість» зображена, як і в новгородському типі, як вогняний крилатий ангел, що сидить на престолі, тоді як Богородиця з немовлям зображена окремо. До XVIII століття існують два конкуруючі варіанти, один зосереджений на розп'ятому Христі, а інший — на Богородиці.

Див. також

Софіологія Флоровський Георгій Васильович

Примітки

Джерела Hunt, Priscilla, «The Novgorod Sophia Icon and 'The Problem of Old Russian Culture' Between Orthodoxy and Sophiology», Symposion: A Journal of Russian Thought, vol. 4–5, (2000), 1–41. Lifshits, L., «София Премудрость Божия» в русской иконе, Наше Наследие 65 (2003). Lukashov, A. M., «София Премудрость Божия» in: София Премудрость Божия: выставка русской иконописи XIII—XIX веков из собраний музеев России (2000), 152. Lukashov, A. M., «Премудрость созда себе дом» in: София Премудрость Божия: выставка русской иконописи XIII—XIX веков из собраний музеев России (2000), 198—200. Арсений (Иващенко) (ed.), Philotheus I of Constantinople, Three Sermons to Bishop Ignatius explaining the verse of Proverbs: «Wisdom has built a house for herself.» [Три речи к епископу Игнатию с объяснением изречения Притчи «Премудрость созда себе дом»] Greek text and Russian translation. Novgorod, 1898. Игнатий, архиеп. [who?] «On the icon of St. Sophia in Novgorod's St. Sophia Cathedral» [Об иконе Св. Софии в новгородском Софийском соборе], Imperial Archaeological Society 11, St. Petersburg (1857), 244—269. Filimonov G.D., «Essays on Russian Christian iconography: Sophia the Wisdom of God» [Очерки русской христианской иконографии: София Премудрость Божия], Bulletin of the Society for Old Russian Art (1876), 1–20. Afanasev, A., София Премудрость Божия в христианской иконографии, ЖМП 8 (1982), 75. Kvlividze, N. V., Икона Софии Премудрости Божией и особенности новгородской литургической традиции в конце XV века, in: Сакральная топография средневекового города: Известия института христианской культуры средневековья vol. 1 (1998), p. 98.

Посилання

іконки.pstgu.ru