"Лиман" — радянський/український наземний мобільний комплекс радіоелектронного придушення ліній наведення авіації. Призначений для захисту літаків та сухопутних об'єктів від ударів авіації противника радіопригніченням її ліній наведенням із повітряних та наземних пунктів управління в частот у діапазонах 100-400 та 960-1215 Мгц . Створено в «Науково-дослідному інституті комплексної автоматизації» (НДІКА) .
«Лиман» здатний виявляти, та класифікувати та придушувати канал навідника ворожої авіації, внаслідок чого його радіозв'язок із ударним літаком не відбудеться. Зокрема, «Лиман» здатний надійно глушити бортові приймачі інформації та команд на дистанціях до 200 км та достовірно виявляє сигнали радіоканалів на відстанях до 450 км.
Опис конструкції Комплекс «Лиман» складається з 12 одиниць техніки: пункту управління «Лиман-ПУ», станцій встановлення перешкод («Лиман-П1» і «Лиман-П2») і складається з чотирьох основних елементів:
1) приймача радіосигналу;
2) антени — приймача сигналу та антени передачі сигналу;
3) перетворювачів, що оцифровують радіосигнал;
4) підсилювачів .
Можливі два види робіт станцій радіоелектронного придушення комплексу — автономний та централізований за командами пункту управління комплексу «Лиман-ПУ». Комплекс має два режими роботи: пасивний та активний. У пасивному режимі комплекс виявляє радіолінії — об'єкт придушення за допомогою виявлення радіосигналів, вимірювання їх параметрів (аналізу) та класифікації (визначення приналежності до радіоліній - об'єктів придушення). В активному режимі комплекс випромінює сигнал завади на частотах працюючих радіоліній, — об'єктів придушення.
Пункт управління та станції комплексу «Ліман-ПУ», «Ліман-П1» та «Ліман-П2» створені на базі автомобіля-носія високої прохідності та кузова-фургона (обладнаного системою життєзабезпечення). Можливе використання автомобіля — носія типу КРАЗ, КАМАЗ, ЗІЛ або іншого типу. Електроживлення виробів здійснюється від промислової електромережі або електростанції на причепі із трифазним змінним струмом частотою 50 Гц, напругою 380±10%.
Принципи функціонування Об'єктами радіопридушення комплексу є:
всі види каналів УКХ радіозв'язку та наведення діапазону частот 100-400 МГц, що використовуються для взаємодії екіпажів під час повітряної операції; для наведення літаків на повітряні та наземні цілі з повітряних та наземних пунктів управління; для передачі розвідувальних даних із літака на пункт управління; для наведення літаків на наземні цілі передовими авіанавідниками; канали зв'язку, керування та навігації діапазону частот 960-1215 МГц (типу JTIDS, TACAN).
Особливістю комплексу є ефективне радіопригнічення сучасних радіоканалів, що захищені від перешкод, що використовують режим програмного перескоку робочих частот (ППРЧ), а також ППРЧ у поєднанні з розширенням спектра радіосигналу (FHSS). Це досягається за рахунок високої швидкодії засобів радіорозвідки комплексу, застосування оригінальних кореляційних методів виявлення шумоподібних радіосигналів, високого енергопотенціалу сигналу перешкод. Для створення високого енергопотенціалу використовуються широкосмугові активні передавальні фазовані антенні решітки (АФАР).
Тактико-технічні характеристики
Діапазони робочих частот апарату: "Лиман-П1": 100-400 МГц; "Лиман-П2": 960-1215 МГц; Види сигналів перешкод: прицільні за часом та частотою; загороджувальні в смузі частот Розміри зони глушіння, км: 200 х 200 км Максимальна дальність виявлення передавачів повітряних пунктів керування та далекого радіолокаційного виявлення — 450 км; Час реакції комплексу: при придушенні радіоліній із СЗЧ (FH), не більше: 0,3 мс; при придушенні радіоліній із ФРЧ (FOF), не більше: 0,5 с.
Див.також
Р-330 - Радянський автоматизований комплекс радіоелектронного придушення (РЕП). Радіоелектронний захист Радіоелектронна розвідка Радіоелектронне придушення Тополя-Е Літак радіоелектронної боротьби Авіаційний комплекс радіовиявлення та наведення
Примітки
Посилання
Комплекс «Ліман» - мобільний наземний комплекс радіопридушення ліній зв'язку та управління авіацією