Едуар Сіссе (, 30 березня 1978, По) — французький футболіст сенегальського походження, що грав на позиції півзахисника.

Він виграв свої перші трофеї з «Парі Сен-Жерменом», ставши володарем Кубка Франції та Кубка ліги у 1998 році. Пізніше він став з командою переможцем Кубка Інтертото 2001 року та виграв Кубок Франції 2006 року, а граючи в оренді в «Монако» став фіналістом Ліги чемпіонів 2004 року. Покинувши парижан, Сіссе грав у Туреччині за «Бешикташ», з яким виграв чемпіонат та Кубок Туреччини у 2009 році. Повернувшись до Франції, у складі «Марселя» він став чемпіоном Франції у 2010 році, а також по два рази виграв Кубок французької ліги та Суперкубок Франції у 2010 та 2011 роках .

Клубна кар'єра Народився 30 березня 1978 року в місті По в родині сенегальця і баскійки. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Бієр» та «По». У дорослому футболі дебютував 1996 року виступами за команду «По», в якій провів один сезон, взявши участь у 3 матчах чемпіонату.

У 1997 році приєднався до «Парі Сен-Жермена», де 5 жовтня 1997 року дебютував у Лізі 1 в нічийному виїзній грі проти «Нанта» (0:0). Однак у ПСЖ він не зміг закріпитися в стартовому складі (лише 11 ігор чемпіонату), але зіграв у переможному фіналі Кубка французької ліги 1998 року проти «Бордо» (2:2, 4:2), здобувши свій перший трофей у кар'єрі. Через місяць він виграв з командою і Кубок Франції, але там у фіналі проти «Лансу» (2:1) на поле не вийшов. Влітку того ж року його віддали в оренду до «Ренна», де став основним гравцем у наступному сезоні і також виграв Кубок Франції, перш ніж повернутися до Парижа після сезону.

Після повернення в 1999 році у паризький клуб він зіграв значну частину сезону, але не вважався основним гравцем стартового складу, оскільки Філіпп Бержеро віддавав перевагу дуету П'єра Дюкрока та Джей-Джея Окочі. Команда посіла друге місце в лізі та вийшла до фіналу Кубка ліги 2000 року, де Сіссе залишився на лаві запасних, а парижани сенсаційно програли друголіговому «Геньону». У наступному сезоні клуб невдало грав у Лізі чемпіонів, і після чотирьох місяців змагань Філіппа Бержеру замінив Луїс Фернандес, тим не менш ПСЖ фінішував у середині турнірної таблиці. Протягом наступного сезону 2001/02 років він виграв з командою Кубок Інтертото і продовжив конкурувати в основі з Джей-Джеєм Окочею, Угу Леалем та Мікелем Артетою, регулярно виходив у стартовому складі, але у футболіста почались конфлікти з тренером Фернандесом. Клуб фінішував четвертим, але Сіссе вирішив піти з команди.

У 2002 році, на правах оренди, перейшов у англійський «Вест Гем Юнайтед» і дебютував у Прем'єр-лізі 19 серпня у виїзному матчі проти «Ньюкасл Юнайтед», який завершився поразкою з рахунком 0:4. Він був гравцем основного складу «молотобійців» і провів в Англії 25 матчів, але не зміг допомогти клубу, який вилетів з вищого дивізіону. Після цього Едуар перейшов у «Монако», де теж був твердим гравцем основного складу, створивши міцний півзахист разом з Людовіком Жюлі, Жеромом Ротеном та Лукасом Бернарді. Разом із клубом він дійшов до фіналу Ліги чемпіонів 2004 року, забивши по ходу турніру 2 голи, перший з яких приніс клубу перемогу над ПСВ (2:1) в гостях, а другий гол забив у ворота «Депортіво», який встановив остаточний рахунок 8:3.

Після цього успіху Сіссе втретє в кар'єрі повернувся до «Парі Сен-Жермен». Цей період кар'єри гравця був сповнений невдач, оскільки клуб поміняв 4 тренерів за 3 роки (Вахід Халілходжич, Лоран Фурньє, Гі Лякомб та Поль Ле Гуен), а єдиним досягненням стала перемога у Кубку Франції у 2006 році. Тим не менш при усіх тренерах Сіссе був основним гравцем.

Влітку 2007 року перейшов до турецького «Бешикташа», підписавши з командою дворічний контракт. У першому сезоні в команді він провів 25 матчів, а клуб вилетів у першому раунді Ліги чемпіонів і посів лише третє місце у чемпіонаті Туреччини. Проте наступного року Сіссе виграв із командою чемпіонат і Кубок Туреччини.

У липні 2009 року, у статусі вільного агента, Сіссе перейшов у «Марсель», підписавши контракт на 2 роки. У першому сезоні у команді він провів 32 гри та забив 1 гол, а марсельський клуб виграв чемпіонат Франції та Кубок французької ліги. Після цього 14 вересня 2010 року клуб продовжив контракт із Сіссе до 2012 року. На початку свого другого сезону в «Марселі» він виграв з командою Суперкубок Франції 2010 року, перемігши свій колишній клуб, «Парі Сен-Жермен» по пенальті, при цьому Сіссе забив вирішальний пенальті у тій грі. Втім, протягом сезону Едуар втратив місце в основі і 17 серпня 2011 року розірвав свій контракт за взаємною згодою.

Завершив ігрову кар'єру у команді «Осер», за яку виступав протягом сезону 2011/12 років, але команда вилетіла з вищого дивізіону.

Виступи за збірну Протягом 1998—1999 років залучався до складу молодіжної збірної Франції. На молодіжному рівні зіграв у 14 офіційних матчах, забив 1 гол.

Маючи сенегальське походження, він отримав право грати за національну збірну Сенегалу у 2009 році після зміни правил ФІФА. 10 жовтня 2009 року його викликали до африканської збірної для участі в товариському матчі проти Південної Кореї, але «Марсель» відмовився відпускати його та його товаришів по команді Мамаду Ньянга та Сулеймана Діавару через довгу подорож до Кореї. Більше Сіссе до збірної не викликали, через що він так ніколи і не зіграв за національну збірну Франції чи Сенегалу.

Титули і досягнення

Чемпіон Франції (1): «Марсель»: 2009/10 Володар Кубка французької ліги (3): «Парі Сен-Жермен»: 1997/98 «Марсель»: 2009/10, 2010/11 Володар Кубка Франції (2): «Парі Сен-Жермен»: 1997/98, 2005/06 Володар Суперкубка Франції (2): «Марсель»: 2010, 2011 Чемпіон Туреччини (1): «Бешикташ»: 2008/09 Володар Кубка Туреччини (1): «Бешикташ»: 2008/09 Володар Кубка Інтертото (1): «Парі Сен-Жермен»: 2001

Особисте життя З 2012 по 2015 рік Едуар Сіссе був спортивним консультантом на beIN Sports. З наступного сезону він працював на Canal+, а в жовтні 2016 року приєднався до телевізійної програми Téléfoot на TF1. З серпня 2021 року на телебаченні він був консультантом Ліги 1 на каналі Amazon Prime Video (Франція).

Є акціонером журналу «Society» з 2015 року.

Примітки

Посилання