Невизначена втрата, також амбівалентна втрата, неоднозначна втрата, невизначене горе () — це втрата, яка відбувається зі значною ймовірністю недосягнення або чіткого розуміння. Такий вид втрати змушує людину шукати відповіді, і таким чином ускладнює та затримує процес горя, і часто призводить до невирішеного горя. Причини включають безпліддя, переривання вагітності, зникнення члена сім'ї, смерть колишнього чоловіка/дружини, а також ситуації, коли живий член родини пебуває у стані когнітивного спаду через хворобу Альцгеймера.

Невизначену втрату можна розділити на два типи: фізичну або психологічну. Фізична втрата та психологічна втрата відрізняються тим, за що саме горюють: за втратою фізичного тіла чи психологічної особистості. Переживання невизначеної втрати може призвести до особистих питань, таких як: «Чи я все ще одружена/одружений зі своїм зниклим чоловіком/дружиною?» або «Чи я все ще дитина для батьків, які мене більше не пам'ятають?». Оскільки процес горя при невизначеній втраті зупиняється, з нею важче впоратися або перейти до прийняття пережитого типу втрати. Існують різні типи горя, які можуть виникати залежно від пережитої неоднозначності, та відповідні терапевтичні методи для подолання певних типів горя. Загальна мета терапії для подолання невизначеної втрати полягає в тому, щоб подолати травму, пов'язану з нею, та відновити стійкість.

Походження концепції Термін ambiguous loss вперше був використаний наприкінці 1970-х років дослідницею Полін Босс (), яка вивчала сім'ї солдатів, зниклих безвісти в бою. З 1973 по 1977 рік Босс використовувала термін boundary ambiguity (гранична неоднозначність), але пізніше замінила його на ambiguous loss (невизначена втрата).

Типи Невизначена втрата може мати фізичний або психологічний характер.

Фізична втрата Фізична невизначена втрата означає, що тіла близької людини більше немає поруч, наприклад, зниклої безвісти людини або незнайденого тіла на війні, але її все ще пам'ятають психологічно через можливість повернення, наприклад, у справах про зниклих безвісти осіб. Фізична невизначена втрата може простягатися через покоління, наприклад, у сім'ях жертв геноциду, і може спричинити травматичний дистрес, такий як посттравматичний стресовий розлад.

Психологічна втрата Другий тип невизначеної втрати — це коли людина фізично все ще присутня, але психологічно відсутня. Це трапляється у випадках ураження мозку, що впливає на поведінку або благополуччя людини. Психологічна неоднозначна втрата трапляється не лише з родиною та друзями постраждалої людини.

Психологічна втрата може статися особисто, коли людина втрачає відчуття себе. Це може бути пов'язано з черепно-мозковою травмою та спричинити відчуття втраченості й проблеми з невизначеною ідентичністю. Такий тип втрати також можуть переживати люди, які залишають певні групи, такі як Свідки Єгови.

Процес горя Процес переживання невизначеної втрати відрізняється від звичайного горювання тим, що людина не може знайти завершення через невирішене горе. У випадках психологічної невизначеної втрати процес горя може бути особливо складним через нездатність прийняти або визнати наявність проблеми та протистояти ситуації, щоб в першу чергу вирішити проблему. Одним з ключових факторів у подоланні невизначеної втрати є стійкість. У звичайному процесі горя люди отримують завершення після того, як пережили втрату. У разі невизначеної втрати завершення не існує, і в цьому випадку його не слід шукати.

Стійкість Стійкість та надія важливі у випадку неоднозначної втрати, оскільки разом вони дозволяють людині змиритися з втратою та продовжувати рухатися вперед у житті. Один зі способів визначити, що людина стійка у випадку невизначеної втрати, полягає в тому, що вона активно звертається по допомогу, коли знає, що вона потрібна. Неконтрольовані фактори, такі як культура, вік, та генетика, — це все фактори, що впливають на рівень стійкості. Травма та невизначена втрата часто співіснують, і якщо з травмою не впоратися, вона може викликати невирішені емоції. Терапія підходить до випадку невизначеної втрати через відновлення стійкості та поновлення зв'язку з втратою та стосунками, з якими втрата пов'язана.

Три види горя Різниця між звичайним горем і горем від невизначеної втрати полягає в тому, що тип втрати створює тип пережитого горя. Горе від невизначеної втрати може бути одночасно корисним і важким. Оскільки горе від невизначеної втрати відрізняється від прогресування звичайного горя, немає тиску часу, щоб рухатися далі або досягати завершення. Це дозволяє людям пам'ятати про втрачену близьку людину та рухатися далі у стосунках і житті. Існує три відмінні типи горя, які можуть розвинутися з типу невизначеної втрати.

Передбачуване горе () виникає ще до втрати близької людини, від усвідомлення, що смерть близької людини може бути неминучою. Цей тип горя поширений серед сімей, де є людина з хворобою Альцгеймера. Горе приходить завчасно через усвідомлення того, що психічний стан близької людини лише погіршиться, тому процес горя може розпочатися дуже рано.

Безправне горе Другий тип горя, який може розвинутися внаслідок неоднозначної втрати, — це (). Воно також відоме як невизнане горе, оскільки часто виникає при втраті когось або чогось, що інші не сприймають так серйозно, наприклад, домашнього улюбленця. , або кліматичне горе також було визначено як форму безправного горя.

Застигле горе Застигле горе — це третій тип горя, воно є результатом невизначеності смерті через фізичне чи психологічне зникнення, і тому горе людини застигає, оскільки вона не має можливості дозволити горю пройти нормальним шляхом.

Див. також Відкладене горе

Примітки

Подальше читання