Теодор Олексович Рекетчук (псевдо: Дорко, Peter Müller, Bohdan Rybaček; 13 лютого 1919, Клубівці, Тлумацький повіт, Станиславівська військова область, Західноукраїнська Народна Республіка — безвісти пропалий) — український військовик та спецслужбіст. Член ОУНР.

Життєпис

З 1925 по 1929 рік навчався в однокласовій (публічній) школі з польською мовою викладання в Клубівцях, з 1929 по 1932 рік — у міській семикласовій публічній загальній школі в Тисмениці, з 1932 по 1938 рік — у державній гімназії та ліцеї в Станиславові. Одночасно з 1935 по 1937 рік навчався у господарсько-садівничій школі товариства «Просвіта» в Милуванні. Член читальні товариства «Просвіта» у Клубівцях та СУПМ «Каменярі» у Клубівцях.

1935 року вступив до лав юнацтва ОУН.

У листопаді 1938 року нелегально перетнув польсько-чехословацький кордон та прибув до Хуста, де вступив до ОНОКС. До березня 1939 року працював у ІІ розвідувальному відділі «Архів» Головної команди ОНОКС; у січні–лютому 1939 року пройшов вишкіл у підстаршинській школі ОНОКС.

З липня по листопад 1939 року служив у лавах ІІ куреня ВВН. У його складі брав участь у Польській кампанії. З 1939 по 1940 рік працював у бюро ПУН у Відні. Після розколу в ОУН приєднався до революційного крила та працював у внутрішній контррозвідці ОУН(р). З грудня 1939 по літо 1940 року — студент І курсу факультету права і суспільних наук УВУ в Празі.

У квітні 1941 року вступив до лав Південного куреня ДУН «Роланд». Після демобілізації куреня у вересні 1941 року був залучений як перекладач при групі армій «Південь» Вермахту. У жовтні 1941 року отримав поранення під час битви за Харків і був демобілізований.

З листопада 1941 по січень 1943 року служив поліцистом у 1 комісаріаті відділу Іа Команди УДП ГГ Львова; протягом 1942 року призначався в.о. комісара свого відділу; з січня по серпень 1943 року служив поліцистом у 2 комісаріаті відділу Команди української поліції Львова; опісля продовжив службу у 1 комісаріаті до відступу Вермахту зі Львова влітку 1944 року.

Після завершення війни опинився в американській зоні окупації Німеччини. З травня по серпень 1945 року працював в організаційній референтурі Крайового проводу Баварії Закордонного центру ОУН(р). У серпні 1945 року призначений зв'язковим між Закордонним центром ОУН(р) і Головним проводом ОУН(р) у Краї (в Україні) на лінії Прага — Мюнхен.

У грудні 1945 року був кур'єром Дмитра Грицая та Дмитра Маївського під час їх переходу чехословацько-американської зони розмежування. У лісі поблизу села Чеська Кубіце група була заарештована чеськими прикордонниками. 2 січня 1946 року Теодор Рекетчук утік із в'язниці ZOB у Празі та нелегально виїхав до Мюнхена, де дав свідчення СБ ЗЧ ОУН і повідомив про загибель Маївського та Грицая.

У березні 1946 року повернувся до Праги та продовжив зв'язкову місію ЗЧ ОУН.

Станом на вересень 1947 року проживав у Мюнхені. Подальша доля залишається невідомою.

Бібліографія

Пронюк Є. Дорко: на краях війни: монографія. — Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2026. — 196 с., іл. — (серія «Незнані Герої», Кн. 1). Карпів Й. Клубівці: нариси з історії села. Івано-Франківськ: СІМИК, 2000. — 292 с. Сова А. Обставини загибелі шефа Головного військового штабу Української повстанської армії Дмитра Грицая // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — 2012. — Вип. 22. — С. 409—418.