Барон Ойген Отто фон Гюгель (; 20 вересня 1853, Штутгарт — 4 січня 1928, Гінсгайм-Густафсбург) — німецький воєначальник, генерал піхоти Вюртемберзької армії. Кавалер ордена Pour le Mérite.
Біографія Він був сином майбутнього вюртемберзького оберста барона Альберта Фердинанда фон Гюгеля (1809–1884). Його дідом був вюртемберзький генерал-лейтенант і військовий міністр барон Ернст фон Гюгель (1774–1849).Hermann Niethammer: Das Offizierskorps des Infanterie-Regiments „Kaiser Friedrich, König von Preußen“ (7. Württ.) Nr. 125. 1809–1909. Stuttgart 1909, S. 136 ff.
Гюгель навчався у гімназії в своєму рідному місті, а також у приватному інституті в Людвігсбурзі. З 20 вересня 1868 року по 20 липня 1870 року він служив кадетом у Людвігсбурзькій військовій школі. 21 липня 1870 року вступив в 4-й піхотний полк «фон Міллер», з яким взяв участь у Французько-прусській війні. Після війни 10 травня 1871 року полк повернувся в Ульм, а 18 грудня був перейменований на 4-й піхотний полк №122 і передислокований в Людвігсбург. З 1 грудня 1873 по 30 червня 1879 року — батальйонний ад'ютант. В 1883 році полк був передислокований в Гайльбронн. З 24 лютого 1885 року — командир роти піхотного полку «Великий герцог Фрідріх Баденський» (8-й Вюртемберзький) №126 в Страсбурзі, з 14 червня 1886 року — роти піхотного полку «Імператор Фрідріх, король Прусський» (7-й Вюртемберзький) №125 в Штутгарті. З 19 серпня 1891 року — ад'ютант 26-ї піхотної дивізії (1-ша Королівська Вюртемберзька) в Штутгарті. З 22 грудня 1893 року — командир батальйону піхотного полку «Імператор Фрідріх, король Прусський» (7-й Вюртемберзький) №125, з 18 жовтня 1895 року — батальйону фузілерного полку «Імператор Франц Йозеф Австрійський» (4-й Вюртемберзький) №122 в Гайльбронні, з 1 квітня 1897 року — батальйону щойно сформованого піхотного полку (10-й Вюртемберзький) №180 в Тюбінгені. З 22 травня 1899 року служив в штабі фузілерного полку «фон Герсдорфф» (1-й Кургессенський) №180 у Вісбадені. З 18 травня 1901 року — командир піхотного полку «Старий Вюртемберг» (3-й Вюртемберзький) №121 в Людвігсбурзі. З 16 березня 1905 року — тимчасовий командир 54-ї піхотної бригади (1-ша Королівська Вюртемберзька) в Ульмі, 22 квітня затверджений на посаді. З 18 червня 1908 року — командир прусської 2-ї піхотної дивізії в Інстербурзі. 2 квітня 1912 року звільнений у відставку.
Після початку Першої світової війни 2 серпня 1914 року призваний на службу і призначений заступником командира 13-го (Королівського Вюртемберзького) армійського корпусу в Штутгарті. З 25 серпня 1914 року — командир щойно сформованого 26-го армійського корпусу, з яким бився на Західному фронті, в тому числі під Іпром і на Соммі. 6 березня 1918 року остаточно звільнений у відставку.
Звання
Фенріх портупеї (21 липня 1870) Другий лейтенант (30 грудня 1870) Перший лейтенант (22 травня 1876) Гауптман (24 лютого 1885) Майор запасу (8 липня 1892) Майор (17 вересня 1892) Оберстлейтенант (18 квітня 1899) Оберст (18 травня 1901) Генерал-майор (22 квітня 1905) Генерал-лейтенант (18 червня 1908) Генерал піхоти запасу (2 квітня 1912) Генерал піхоти (30 вересня 1914)
Нагороди
Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71 (10 травня 1871) Орден Корони (Пруссія) 4-го класу (18 жовтня 1884) 3-го класу (2 червня 1900) 1-го класу (24 січня 1912) Вюртемберзька срібна ювілейна медаль (16 червня 1889) Орден Фрідріха (Вюртемберг) лицарський хрест 1-го класу (1 березня 1893) командорський хрест 2-го класу (25 лютого 1904) командорський хрест 1-го класу (25 лютого 1910) великий хрест (25 лютого 1912) мечі до великого хреста (5 липня 1915) корона до великого хреста (5 вересня 1916) Орден Червоного орла 4-го класу (23 вересня 1893) 2-го класу із зіркою (29 вересня 1910) 1-го класу з мечами (12 квітня 1918) Хрест «За вислугу років» (Вюртемберг) 1-го класу (25 років; 1884) Орден Вюртемберзької корони лицарський хрест (24 лютого 1898) почесний хрест (25 лютого 1901) командорський хрест (25 лютого 1907) Столітня медаль (1 червня 1898) Орден Альберта (Саксонія), командорський хрест 2-го класу (23 серпня 1901) Орден Церінгенського лева командорський хрест 2-го класу (29 квітня 1903) великий хрест (22 березня 1915) Залізний хрест 2-го класу (11 травня 1915) 1-го класу Медаль «За відвагу» (Гессен) (24 червня 1915) Орден Залізної корони 1-го класу з військовою відзнакою (Австро-Угорщина; 28 червня 1915) Ганзейський хрест (Гамбург; 4 травня 1916) Pour le Mérite (28 серпня 1916) Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (9 листопада 1917) Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), командорський хрест (20 лютого 1918) Хрест Фрідріха (8 березня 1918)
Примітки
Література
Hermann Niethammer: Das Offizierskorps des Infanterie-Regiments „Kaiser Friedrich, König von Preußen“ (7. Württ.) Nr. 125. 1809–1909. Stuttgart 1909, S. 139. Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 2: H–O. Biblio Verlag. Bissendorf 2003, ISBN 3-7648-2516-2, S. 132–133. Otto von Moser: Die Württemberger im Weltkriege. Chr. Belser-Verlag, Stuttgart 1927. Hanns Möller: Geschichte der Ritter des Ordens pour le mérite im Weltkrieg. Band I: A-L. Verlag Bernard & Graefe, Berlin 1935, S. 514–515.
Посилання
Гюгель на сайті The Prussian Machine.