Аріанрод (вал. Arianrhod, буквально «Срібне колесо») — персонажка валійської міфології, центральна постать Четвертої гілки «Мабіногіону» («Мат, син Матонві»). Вона - дочка Дона та сестра Гвідіона та Ґілфетві; валлійські тріади називають її батьком Белі Мавра.Triad 35. Bromwich, Trioedd Ynys Prydein, pp. 284–285. У «Мабіногіоні»її дядько Мат ап Матонві є королем Гвінеда, і протягом історії вона магічним шляхом народжує двох синів, Ділана айл Дона та Ллеу Ллау Гіффеса. Вона зображена як могутня, незалежна жінка, яка володіє магією та живе у власній фортеці. У сучасних інтерпретаціях її часто ототожнюють із богинею місяця, зірок, долі та реінкарнації, хоча в середньовічних джерелах вона постає передусім літературною фігурою.
Етимологія Ім'я Аріанрод складається з валійських слів arian («срібло») та rhod («колесо, коло, обід»). Таким чином, воно перекладається як «Срібне колесо» або «Срібне коло».Proto-Celtic—English lexicon and English—Proto-Celtic lexicon . University of Wales Centre for Advanced Welsh and Celtic Studies. (See also this page for background and disclaimers.) Cf. also the University of Leiden database . Ця назва асоціюється з місячними символами та колесом долі. Фортеця Аріанрод — Каер Аріанрод — також є традиційною валійською назвою сузір'я Північна Корона (лат. Corona Borealis).Davies, Sioned (trans.). The Mabinogion. Oxford: Oxford University Press, 2007. (Kindle edition, loc. 3120–3150).
Як варіант, найдавнішою формою назви могла бути Аранрот, і в цьому випадку перша частина назви була б пов'язана з «Аран», словом з невизначеним значенням, «але «величезний», «круглий» або «горбатий» були б можливими тлумаченнями».
Сім'я та походження Дочка богині-прародительки Дон (Dôn), сестра чарівника Ґвідіона (Gwydion) та племінниця короля-чарівника Мат ап Матонві (Math ap Mathonwy). У валійських тріадах (Trioedd Ynys Prydein) її батьком названо Белі Мавра (Beli Mawr), а синами — Гвенвинвин і Гванар (Gwenwynwyn and Gwanar).Bromwich, Rachel. Trioedd Ynys Prydein: The Triads of the Island of Britain. 4th ed. Cardiff: University of Wales Press, 2014. Triad 35 (variant) and Triad 67. Одна з «трьох прекрасних дів острова Британія» (Tri Merched Prydain), поруч із Крейрві, дочкою Керидвен.«Arianrhod of the Silver Wheel». Roman Britain. URL: https://www.roman-britain.co.uk/the-celts-and-celtic-life/celtic-religion/celtic-deities-and-heroes/arianrhod/ (accessed 28 February 2026).
Міф у «Мабіногіоні» За «Четвертою гілкою» (близько ХІІ століття), дядько Аріанрод Мат ан Матонві помре, якщо не триматиме ніг на колінах діви, коли не перебуває на війні. Ґілфетві зачаровується красунею Гоевін, яка спочатку тримала ноги Мата, і разом зі своїм братом Ґвідіоном влаштовує війну з королем Прідері з королівства Діфед, змушуючи Мата покинути свій двір. Під час відсутності Мата Ґілфетві зґвалтував Гоевін. Коли Мат повернувся, він суворо покарав своїх племінників, перетворивши їх на пари тварин, і одружив Гоевін, щоб полегшити її сором. Однак він повинен знайти нову незайману дівчину, яка триматиме його ноги.
Ґвідіон пропонує свою сестру, Аріанрод. Щоб перевірити її незайманість, Мат каже їй переступити через його чарівну палицю. Однак, зробивши це, вона відразу ж народжує хлопчика, Ділана айл Дона, і істоту, схожу на краплю, яка стає Ллеу Ллау Гіффесом. Ділан — морський дух, який одразу після хрещення втікає в океан. Ґвідіон хапає Ллеу Ллау Гіффеса, перш ніж хтось інший його побачить, і кладе його в скриню. Незабаром він перетворюється на хлопчика, який росте вдвічі швидше за звичайне; у чотири роки він вже такий великий, як восьмирічний. Ґвідіон веде його до матері в її дім, Каер Аріанрод.
Однак, Аріанрод розгнівалась через своє приниження при дворі Мат. Вона накладає на хлопчика тингед (гейс або табу), що він ніколи не матиме імені, якщо вона йому його не дасть. Ґвідіон маскує хлопчика під шевця та повертається до Каер Аріанрод; поки Аріанрод приміряє, вона бачить, як хлопчик вбиває кропивника одним каменем, і зауважує, що світловолосий («Ллеу») має вмілу руку («Ллав Ґіффес»). Ґвідіон розкриває маскування і каже, що щойно дала своєму синові ім'я – Ллеу Ллав Ґіффес. Потім Аріанрод накладає на Ллеу другий тингед, що він ніколи не візьме зброю, якщо вона його не озброїть. Через кілька років Ґвідіон і Ллеу повертаються до Каер Аріанрод, цього разу переодягнені в бардів. Ґвідіон – досвідчений оповідач і розважає її двір. Тієї ночі, поки всі сплять, він викликає флот військових кораблів. Аріанрод дає своїм гостям зброю та обладунки, щоб допомогти їй битися, тим самим розвіюючи її друге прокляття. Коли Ґвідіон розкриває обман, Аріанрод накладає на Ллеу останнє прокляття: він ніколи не матиме дружини з жодної раси, яка існує зараз на цій землі. Ґвідіон і Мат зрештою зняли це прокляття, створивши жінку з дубового цвіту, жарновця та гадючника; її назвали Блодеуведд («квіткове обличчя»).
Своїми прокляттями Аріанрод позбавила Ллеу трьох аспектів мужності: імені, обіймів та дружини.
Аріанрод живе у відокремленій фортеці Каер Аріанрод, оточеній служницями, і зберігає автономію впродовж усієї історії.
Інші згадки Одна з валлійських тріад, 35 за нумерацією Рейчел Бромвіч, встановлює інший сімейний зв'язок для Аріанрод. Її батька звати Белі Мавр, а брата — Касваллон (історичний Кассівелаун). У неї є два сини від сина Лліава, Нвайфре, Гвенвінвін та Гванар, які супроводжують Касваллона в його переслідуванні Юлія Цезаря після того, як його вигнали з Британії. Ця тріада є єдиним джерелом, що пов'язує Аріанрод з Белі Мавром та сагою про Касваллона, але вона не є несумісною з традицією, записаною в Мабіногіоні.
Історії валійської міфології з часом змінювалися, і «Мабіногіон» містить не єдину їх версію. Валлійський учений Вільям Джон Ґріфід зазначив, що поети XV та XVI століть, очевидно, знали альтернативну традицію, в якій Аріанрод фактично став опорою Мата. Крім того, деякі вчені припускають, що в ранній формі Четвертої Гілки Ґвідіон був батьком синів Аріанрода.MacKillop, Oxford Dictionary of Celtic Mythology, p. 24. У Триадах № 67 («Три золоті шевці острова Британія») Ллеу згадується саме як той, хто разом із Ґвідіоном шукав ім'я та зброю «від своєї матері Аріанрод». У поемі «Історія Талієсіна» Аріанрод згадується як «в'язниця» або місце ув'язнення («Я був три періоди у в'язниці Аріанрод»).
Каер Аріанрод Фортеця розташована на підводній скелі-рифі приблизно за 900 м від берега біля Дінас Дінлле (Dinas Dinlle), Гвінедд, північно-західний Уельс. Це утворення є одним з кількох орієнтирів, що свідчать про локалізацію подій Четвертої Гілки в цій місцевості. Назва «Каер Аріанрод» також використовується валійською мовою для позначення сузір'я Північної Корони. Роберт Грейвз наводить загадкове твердження Таліесіна про те, що він провів три періоди у в'язниці/замку Аріанрода,R Graves, The White Goddess (Manchester 1999) p. 77 and p. 86 якого Грейвз вважає «ще одним аспектом Керідвен, або Церідвен, Білої Богині... богині-Музи». За місцевою легендою, місто затонуло через гріхи мешканців. Скеля видима лише під час відпливу. У фольклорі її іноді називають «Треґан Антрод» (Tregan Anthrod).«Caer Arianrhod». Coflein: Royal Commission on the Ancient and Historical Monuments of Wales. URL: https://coflein.gov.uk/en/site/411089/ (accessed 28 February 2026).
Інтерпретації У середньовічних текстах Аріанрод постає могутньою, незалежною жінкою, яка чинить опір патріархальним очікуванням (відмова від материнства, автономна фортеця). Деякі дослідники вбачають у ній залишки дохристиянської богині місяця або «дівочої матері» землі, подібної до ірландських богинь. Її ім'я та асоціація з колесом і сузір'ям підкріплюють місячну/зоряну символіку.Green, Miranda J. Celtic Goddesses: Warriors, Virgins and Mothers. London: British Museum Press, 1995. P. 78–80.
У сучасному неопаганізмі та вікканстві Аріанрод шанують як богиню повного місяця, колеса року, долі, смерті та відродження, часто в трійці з Блодеведд (діва) і Керидвен (стара).
У масовій культурі
Термін «Аріанрод» використовується у двох різних фентезійних телесеріалах 2012 року. В обох випадках це термін, пов'язаний з контролем свідомості. У четвертому сезоні «Молодого Дракули» Раманга (Роббі Джі) використовує Персні Аріанрод, що контролюють розум, як частину плану вбивства Влада Дракули (Джерран Гавелл) у день його весілля, хоча цей план зриває Бертран Де Фортунесса (Чезарі Тауразі). Адзе Раманга (Наташа Стокс) використовує Персні, щоб контролювати Ерін Нобл (Сідні Рей Вайт) і змусити її стати на дах школи Ґарсайд Ґрейндж, перш ніж вразити її вогняною кулею, в результаті чого вона впала. Вибух застрягає уламки Персня в грудях Ерін, і вони залишаються там після того, як Влад перетворює її на вампіра. Інший Перстень використовують граф Дракула (Кіт-Лі Касл) і Малік Ваккарія (Річард Саутґейт), щоб вистежити Рамангу. У п'ятому сезоні «Мерліна» Мерлін (Колін Морган) використовує Басейн Аріанрода, щоб скасувати промивання мізків Гвіневери Пендрагон (Енджел Колбі) Морганою Пендрагон (Кеті Макграт). У грі Mobile Suit Gundam: Iron-Blooded Orphans флот Аріанрод — це найбільший і найпотужніший флот кораблів і мобільних костюмів, що використовується групою антагоністів Г'яллархорн. У грі Fire Emblem: Three Houses Аріанрод — це назва міста в Королівстві Фаергус. Місто було зруйновано як акт помсти за вбивство важливого лідера з Тих, хто повзає у темряві. В іграх The Legend of Heroes: Trails to Azure та The Legend of Heroes: Trails of Cold Steel III одного з головних антагоністів звати Аріанрод. У «Колесі часу» світ снів Тел'Аран'Ріод був названий на честь Аріанрод. У творі Діани Вінн Джонс «Змова Мерліна» одну з двох головних героїнь звати Аріанрод.
Примітки
Література Bromwich, Rachel. Trioedd Ynys Prydein: The Triads of the Island of Britain. 4th revised edition. Cardiff: University of Wales Press, 2014. ISBN 978-1-78316-145-4. Ford, Patrick K. (1977). The Mabinogi and Other Medieval Welsh Tales. University of California Press. ISBN 0-520-03414-7. Davies, Sioned (trans.). The Mabinogion. Oxford World's Classics. Oxford: Oxford University Press, 2007. ISBN 978-0-19-283242-9. Gantz, Jeffrey (translator) (1987). The Mabinogion. New York: Penguin. ISBN 0-14-044322-3. Green, Miranda J. Celtic Goddesses: Warriors, Virgins and Mothers. London: British Museum Press, 1995. ISBN 978-0-7141-2903-7. Ellis, Peter Berresford (1994). Dictionary of Celtic Mythology. (Oxford Paperback Reference) Oxford University Press. ISBN 0-19-508961-8 Koch, John T. (ed.). Celtic Culture: A Historical Encyclopedia. Santa Barbara: ABC-CLIO, 2006. (стаття «Arianrhod»).
MacKillop, James (1998). Dictionary of Celtic Mythology. Oxford University Press. ISBN 0-19-280120-1. Wood, Juliette (2002). The Celts: Life, Myth, and Art. Thorsons Publishers. ISBN 0-00-764059-5.
Посилання Повний текст Мабіногіону англійською (сайт проєкту Mabinogion.info). Археологічні дані про Каер Аріанрод (Coflein, Королівська комісія з пам'яток Уельсу).