Шейла Кей Адамс (; ) — американська оповідачка, письменниця та музикантка з громади Содом Лорел в окрузі Медісон, Північна Кароліна. Ушанована низкою премій.

Біографія Адамс — співачка балад, оповідачка та виконавиця на банджо у сьомому поколінні. Народилася й виросла в громаді Содом-Лорел (округ Медісон, Північна Кароліна) — регіоні, знаному збереженням давньої традиції співу без інструментального супроводу південноапалацьких балад. Ця традиція бере початок від шотландських, ірландських та англійських поселенців середини XVII століття й передавалася з покоління в покоління.

Адамс навчилася співати у своєї двоюрідної бабусі Деллі Чандлер Нортон й інших знаних співаків у громаді, як-от Діллард Чандлер і члени родини Воллін. Підліткою почала виступати публічно і протягом своєї кар'єри виступала на фестивалях, заходах, музичних таборах і семінарах у США та Великій Британії.

1975 року закінчила коледж Марс-Гілл. 2003 року стала «випускницею року», а пізніше отримала визнання LifeWorks на знак подяки за спільну відданість служінню та відповідальність, яке було вручено на святкуванні 150-річчя випускників коледжу LifeWorks у квітні 2007 року.

Після сімнадцяти років викладання у державних школах Північної Кароліни Адамс повністю присвятила себе музиці й оповіді.

Кар'єра Виконує балади з англійських, шотландських та ірландських традицій, які вивчила у своїх пращурів, а також впроваджує інновації в інші мелодії з фірмовим стилем фрайлінг на п'ятиструнному банджо, що принесло їй визнання та нагородиKelley, Saundra Gerrell (2011). Southern Appalachian Storytellers: Interviews with Sixteen Keepers of the Oral Tradition. Jefferson: McFarland Publishing. p.5.. Широкі знання Адамс у галузі балади також були представлені в програмі «The Thistle&Shamrock» на Національному громадському радіо з Фіоною Річі.

Баладні і музичні виступи Адамс також представялись на міжнародному рівні, зокрема на Міжнародному фестивалі Celtic Colours на острові Кейп-Бретон, Нова Шотландія, Канада.

Як оповідачка, Адамс часто виступає на великих фестивалях, зокрема на Національному фестивалі оповідань у Джонсборо, штат Теннессі. Також виступала на фестивалі фольклору Смітсонівського інституту у 1976 та 2003 роках у рамках святкування двохсотріччя та проєкту «Appalachia: Heritage and Harmony».

Регулярно виступала з виставою «A Swannanoa Solstice» в Ешвіллі, Північна Кароліна, разом з такими художниками, як Ел Петтевей, Емі Вайт і Робін Буллок. 2004 року з'явилася в галереї Art6 у Ричмонді, штат Вірджинія, в якій проходила виставка фотографій Роба Амберга.

Адамс регулярно виступає та викладає на Swannanoa Gathering, серії тижневих семінарів з різних народних мистецтв, що проводяться в липні та серпні в кампусі коледжу Воррена Вілсона, поблизу Ешвілла, Північна Кароліна. Вона проводила семінари з гри на банджо, співу без супроводу та розповіді історій.

Опубліковані роботи 1995 року видавництво Університету Північної Кароліни опублікувало першу книгу Адамс «Come Go Home With Me», напівавтобіографічну збірку оповідань. Журнал «Лайф» схвалив книгу як «чисту гірську магію», а 1997 року отримала премію Кларка Кокса за історичну прозу від Товариства істориків Північної Кароліни.

Її другою книгою став роман «My Old True Love», опублікована 2004 року у видавництві Algonquin Books. Книга потрапила до фіналу Південної книжкової премії і схвально оцінена «Kirkus Reviews» як «глибоко захоплива оповідь, рухоме бажаннями повнокровних, дратівливих персонажів на тлі пейзажу, зображеного у всій його красі та суворості»

Нагороди та почесні відзнаки Ушанована премією North Carolina Heritage Award 2016 року за видатний внесок у культурну спадщину штату.

2013 року стала одним із дев'яти осіб, які отримали стипендію Національної спадщини від Національного фонду мистецтв.

1998 року ушанована премією Брауна Гадсона від Фольклорного товариства Північної Кароліни на знак визнання її цінного внеску у вивчення народних традицій Північної КароліниNC Folklore Society. «Brown Hudson Award Winners, complete listing». http://ncfolkloresociety.files.wordpress.com/2013/02/brown-hudson-winners.pdf .

Дискографія Записала кілька альбомів балад, пісень й оповідань, зокрема:

Loving Forward, Loving Back (1985) Spring In the Burton Cove (1990) Don't Get Above Your Raising (1992) Christmas on the Mountain (1998) What Ever Happened to John Parrish's Boy? (1999) Come Go Home With Me (audio book) My Dearest Dear (2000) All The Other Fine Things (2004) Live at the International Storytelling Festival (2007) Legacy I: Banjo Tunes (2014) Legacy II: Traditional Ballads (2016) Legacy III (2017) Storytelling Live 2013 International Storytelling Festival

Фільмографія

Останній з могікан (1992); в титрах як «жінка, що наспівує» під іменем Шейла Адамс Барнгілл. Songcatcher (2000); згадується тричі — спочатку за її роль у фільмі як «банджістки Barn Band», потім за її роботу вокального тренера для акторського складу, і втретє як офіційного консультанта фільму з традиційної балади. Madison County Project: Documenting the Sound (2006) — документальний фільм про співаків балад в окрузі Медісон; Адамс грає саму себе.

Примітки

Посилання