Олексій Олександрович Кот (нар. 30 грудня 1977, Київ) — український правознавець, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, член-кореспондент Національної академії правових наук України. Директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України.
БІОГРАФІЯ ОСВІТА У 1999 році закінчив із відзнакою юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Після чого навчався в аспірантурі Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка за спеціальністю цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право.
НАУКОВА ТА ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У 2002 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Перехід прав кредитора до третіх осіб у цивільному праві України». У 2017 році захистив докторську дисертацію на тему «Проблеми здійснення та захисту суб’єктивних цивільних прав». Вчене звання професора отримав у 2020 році.
Працював у наукових установах Національної академії правових наук України, а також на посаді професора кафедри цивільного права викладав спецкурси з цивільного права та міжнародного приватного права в Навчально-науковому інституті права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Є визнаним фахівцем в галузі цивільного права, судоустрою та процесуального законодавства, а також у сфері правотворчої діяльності.
З 2021 року — директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України (раніше - Київський регіональний центр Національної академії правових наук України, Науково-дослідний інститут правотворчості та науково-правових експертиз НАПрН України).
Паралельно з науковою та викладацькою діяльністю з 1999 року як практикуючий адвокат займається юридичною практикою. Старший партнер Адвокатського об’єднання «Юридична фірма «Антіка», яке з починаючи з 2011 року постійно входить у ТОП 50 юридичних фірм України за рейтингом газети «Юридична практика». Основні сфери практики - комерційне, договірне, корпоративне право, антимонопольне законодавство, енергетика та природні ресурси, судові спори, міжнародний комерційний арбітраж, інвестиційний арбітраж.
Активно залучається як експерт з питань застосування українського права в міжнародних арбітражах та іноземних судах (Велика Британія, Франція, Німеччина, США та ін.) при розгляді інвестиційних та комерційних спорів. Визнаний у різні періоди провідними міжнародними та українськими рейтинговими виданнями в галузі юридичної практики Chambers Global, Chambers Europe, The Legal 500 EMEA, Best Lawyers, Ukrainian Law Firms: A Handbook for Foreign Clients, ТОП-50 провідних юридичних фірм України у сфері конкурентного та антимонопольного права, вирішення спорів, корпоративного права та M&A, користування надрами, енергетики, будівництва й нерухомості.
Юрист року у сфері судової практики за версією The Best Lawyers in Ukraine 2021. Переможець у номінації «Кращий науковий діяч» у конкурсі «Адвокат року – 2017», що проводився Асоціацією адвокатів України. Найкращий юрист з конкурентного права за версією «Юридичної премії 2015 року» (газета «Юридична практика»).
НАУКОВІ ПРАЦІ Автор і співавтор понад 200 наукових праць, зокрема монографій, підручників та енциклопедичних видань, коментарів кодексів та інших законодавчих актів, наукових статей та інших публікацій.
Серед основних праць: Перехід прав кредиторів: історія, теорія, законодавство (2002); Енциклопедія цивільного права України (у співавторстві, 2009); Здійснення та захист суб’єктивних цивільних прав: проблеми теорії та судової практики (2017); Осуществление и защита гражданских прав (2019); Competition Law of Ukraine (2021); Рекодифікація цивільного законодавства України: виклики часу (у співавторстві, 2021, 2022); Правове забезпечення повоєнного відродження України (у співавторстві, 2025); Наукова концепція розвитку законодавства України: обґрунтування та прогнозування напрямів правотворчої діяльності (у співавторстві, 2025).
Автор статей і редактор Великої української юридичної енциклопедії. Співавтор коментарів до Конституції України, Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, до Законів України «Про правотворчу діяльність», «Про банки і банківську діяльність», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ін. Має наукові профілі в Google Scholar, ORCID, Scopus, Web of Science.
ГРОМАДСЬКА ТА ЕКСПЕРТНА ДІЯЛЬНІСТЬ У 2014-2019 рр. як член Ради з питань судової реформи при президенті України є співатором низки законодавчих актів у сфері судоустрою та процесуального законодавства України. Брав участь у робочих групах з підготовки законопроєктів у сфері цивільного законодавства, зокрема з питань рекодифікації Цивільного кодексу України. Заступник голови Робочої групи з підготовки законопроєкту з рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України.
Член Науково-консультативної ради при Голові Верховної ради України, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, експерт Національного фонду досліджень України, експерт Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Є членом спеціалізованих вчених рад, редакційних колегій фахових юридичних видань.
Співатор законопроєкту №6013 про скасування Господарського кодексу України (Закон України 9 січня 2025 року №4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб»), співавтор проєкту оновленого Цивільного кодексу України, проєкту закону «Про вищу юридичну освіту» та інших законодавчих актів.
ВІДЗНАКИ Заслужений юрист України (2016); Премія імені Ярослава Мудрого (2020); Почесна грамота Верховної Ради України (2025); Подяка Верховного Суду (2020); Почесна грамота Верховного Суду (2023).
ПРИМІТКИ