Завод азотних добрив у Дахаркі (Daharki) – підприємство хімічної промисловості Пакистану.
В другій половині 1950-х років компанія Esso (один з брендів Exxon) виявила в провінції Сінд газове родовище Марі, ресурс з якого за своїми характеристиками був непридатний для прямої подачі до газотранспортної системи (зокрема, через вміст азоту біля 20%, що означало понижену теплотворну здатність). Як наслідок, спеціально під споживання продукції Марі в 1968 році неподалік від нього ввели в дію завод добрив у Дахаркі, який на основі природного газу продукував аміак, що далі йшов на випуск сечовини. Проєкт реалізували через компанію Esso Pakistan Fertilizer Limited, яку в 1991-му, після виходу з числа учасників Exxon, перейменували на Engro Chemicals Pakistan Limited. В 2010-му останню розділили, при цьому завод добрив дістався компанії Engro Fertilizers Limited.
Первісна потужність заводу становила 173 тисяч тонн сечовини на рік. Станом на початок 1990-х цей показник складав вже 278 тисяч тонн, а в 1992-му сюди перемістили обладанання, яке раніше використовувалось на якихось заводах у США та Великій Британії, що дозволило довести потужність по сечовині до 600 тисяч тонн на рік. В 1998 та 2006 роках модернізація переміщеного обладнання дозволила збільшити показник майданчику до 850 та 950 тисяч тонн відповідно. Нарешті, в 2011-му запустили новий технологічний комплекс проєктною потужністю 1,3 млн тонн сечовини на рік. В 2020-му вдалось досягнути фактичного випуску сечовини у 2,26 млн тонн.
Поставки газу з Марі почались в 1967 році з рівня у 0,85 млн м3 на добу, а станом на другу половину 2000-х виділена заводу в Хаірпурі квота з продукції цього родовища досягнула 2,9 млн м3 на добу. Втім, нарощування виробництва потребувало великого обсягу додаткового ресурсу, який станом на середину 2010-х міг надходити по перемичці зі складу системи Саван – Кадірпур – Бхонг.
Примітки