«Шевченків сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки» — фундаментальне науково-популярне дослідження, яке реконструює родовід Тараса Шевченка на основі архівних документів.
Автори — Євген Матвієнко, Євген Букет і Олексій Дєдуш — систематизували архівні джерела і відтворили життєве середовище Великого Кобзаря через долі більш ніж 2000 реальних людей: його родичів, учителів, коханих, друзів і сучасників.
Історія написання і опублікування
Ідея створення книги виникла у Євгена Матвієнка під час генеалогічного дослідження родоводу своїх дітей — Назара і Софії — по лінії їхньої матері Тетяни Попович. Рід дружини Матвієнка походить із сіл Моринці та Кирилівка, тобто з тих самих населених пунктів, що й рід Тараса Шевченка.
Під час аналізу метричних книг, сповідних розписів і ревізьких казок Євген Матвієнко звернув увагу на велику кількість переплетінь між родинами, пов'язаними з Шевченком. Це стало поштовхом до системного дослідження «шевченківського саду» — складної мережі кровних і шлюбних зв'язків мешканців обох сіл.
Назва книги символізує саме цю мережу: вона охоплює не лише безпосередніх родичів поета, а й сотні інших осіб, чиї долі перетиналися з життям Тараса Шевченка або з життям його родичів.
Особливу роль у реалізації проєкту відіграло те, що всі троє авторів є кровними родичами. Ці особисті генеалогічні зв'язки стали додатковим мотивом для створення колективної праці, у якій було об'єднано професійні навички дослідника-генеалога Євгена Матвієнка, журналіста та краєзнавця Євгена Букета та кандидата історичних наук Олексія Дєдуша.
Книга була написана під час широкомасштабного вторгнення Росії в Україну та видана Видавництвом Марка Мельника за підтримки Українського ветеранського фонду.
Перші примірники книги, виготовлені за передзамовленням, були надруковані у двох кольорових варіантах — зеленому та золотому. Вибір основного кольору для основного накладу здійснювався шляхом опитування серед читачів, організованого видавництвом; за його результатами було обрано зелений варіант обкладинки.
Про книгу
Книга складається з передмови, чотирьох частин і підсумкового розділу.
Передмову написала кандидат філологічних наук, науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Галина Карпінчук.
У першій частині подано детальну реконструкцію роду Шевченків по батьківській лінії. Розглянуто історію села Кирилівки наприкінці XVIII століття, походження й майновий стан родини Шевченків, життєві шляхи прадіда, діда, батька, братів і сестер Тараса Шевченка. Значну увагу приділено розвінчанню легенд про козацьке походження роду, участь предків у Коліївщині тощо.
Друга частина присвячена родині матері Тараса Шевченка — Катерини Бойко. Досліджено походження прізвища Бойко, склад і майновий стан родини, а також родоводи дядьків і тіток поета.
Автори реконструюють генеалогічні дерева родів Боровиченків, Кривенків, Заваліїв, Шкурупів, Дяченків та інших родин Моринців, пов'язаних із Шевченками.
У третій частині розглянуто коло осіб, які мали безпосередній вплив на життя Тараса Шевченка. Серед них — його кохані, вчителі, мачуха Оксана Антонівна і її діти від першого шлюбу (зведений брат і сестри Тараса Шевченка), а також його друзі та відомі родичі.
У фінальній частині автори поєднують родовід Тараса Шевченка з власними родоводами, демонструючи реальні шляхи переплетіння родинних зв'язків мешканців України. Подано узагальнену реконструкцію «шевченківського саду» як складної мережі кровних і шлюбних відносин.
Окремим підсумковим розділом подано перелік 50 усталених тверджень про Тараса Шевченка, його родину та оточення, які в книзі були документально підтверджені, уточнені або спростовані.
У книзі систематизовано дані з понад 500 архівних документів з Києва, Черкас і Чернігова. Окрім того, вперше представлені джерела, які раніше не були доступні широкому загалу. У публікації вміщено понад 450 QR-кодів з прямими посиланнями на цифрові копії першоджерел, що дозволяє читачу самостійно перевірити та дослідити факти.
Книга «Шевченків сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки» була номінована на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року у номінації «Літературознавство і мистецтвознавство».
Оцінки книги
У розлогій фаховій рецензії доктора філологічних наук, члена-кореспондента НАН України Олександра Бороня, опублікованій у науково-теоретичному журналі «Слово і час» (№ 3 (741), 2025) наголошено:
За словами ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталія Коцура:
Військовослужбовець і видавець Марко Мельник наголошує:
Примітки
Джерела і посилання Боронь Олександр. Капітальна праця про Шевченків родовід (Матвієнко Є., Букет Є., Дєдуш О. Шевченків сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки) // Слово і час, № 3 (741), 2025. Боронь Олександр. Од слова до слова… Дальші студії над Шевченковою творчістю. — К.: Критика, 2026. — С. 351—360. Гирич Ігор. «Шевченків сад» як кровоносна система історії України // Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка Жадько Віктор. «Шевченків сад» // Незборима нація, березень 2025 року Зененко Оксана. Нове дослідження про рід Тараса Шевченка // Свобода, 15 січня 2026