Карл Рі́ттер фон Орфф а́уф Фро́бург (; 10 грудня 1817, Альцай — 31 січня 1895, Вюрцбург) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал піхоти Баварської армії.

Біографія

Походження 1 жовтня 1790 року курфюрст Карл Теодор надав дворянське звання Готтфріду Карлу Орффу (1755–1837), лікарю, професору анатомії, а згодом керівнику Мюнхенської акушерської школи, який народився в Нордлінгені. Він отримав титул «Едлер фон Орфф ауф Фробург» на честь своєї вілли «Фробург» на Кенігінштрассе. Титул було підтверджено в 1810 році. Оскільки Готтфрід Карл фон Орфф не мав дітей, він усиновив баварського лейтенанта та реєстратора Генерального митного управління Карла Фробургера (1797–1878), до якого перейшов дворянський титул, під яким він був зареєстрований у баварському дворянському реєстрі 13 лютого 1817 року. Цей прийомний син був батьком Карла фон Орффа. Його матір'ю була Філіппіна, уродженої Перпенте. В Альцаї, поблизу кордону з Пфальцем, на той час знаходився офіс баварської митниці, де жив і працював батько.

Військова кар'єра У 1828 році Орфф вступив до кадетського корпусу в Мюнхені. 19 серпня 1837 року він став другим лейтенантом 6-го піхотного полку Баварської армії, звідки пізніше того ж року перевівся до піхотного лейб-полку. У 1847 році Орффа призначили ад'ютантом батальйону, а в 1848 році його підвищили до першого лейтенанта та ад'ютанта бригади. У 1850 році його було підвищено до гауптмана, і в 1855 році він вступив до штабу генерал-квартирмейстера. Після повернення на дійсну службу в 1859 році в званні майора 2-го єгерського батальйону, він повернувся до штабу генерал-квартирмейстера в званні оберстлейтенанта з початком Австро-прусської війни в 1866 році та був призначений начальником штабу 3-ї піхотної дивізії.

Після війни, в 1867 році Орфф, бувши оберстом, став директором новоствореної Баварської військової академії. У 1868 році він розробив правила навчання володіння зброєю для баварської піхоти, а в 1869 році був призначений головою комісії з перегляду правил служби в Баварській армії. 1 лютого 1870 року Орфа підвищено до генерал-майора та командира 2-ї піхотної бригади. Він очолював цей підрозділ у Французько-прусській війні 1870/71 років. Відзначився в битві при Верті. Пізніше під час війни бригада Орффа брала особливу участь у битвах під Седаном та Кульм'є, а також відіграла помітну роль у боях навколо Орлеана (битва під Луаньї). У 1873 році він прийняв командування 1-ю дивізією, а з 1874 року командував 2-м армійським корпусом у Вюрцбурзі, ставши його командувачем-генералом у 1875 році. Отримавши звання генерала піхоти 3 листопада 1880 року, він вийшов у відставку в квітні 1890 року та був внесений до резервного списку.

Сім'я Орфф був одружений з Францискою «Фанні» фон Шеллінг, онукою письменника Фрідріха Вільгельма Готтера та двоюрідною сестрою прусського міністра юстиції Германа фон Шеллінга. Їхня дочка Кароліна Йоганна фон Орф (1855–1912) вийшла заміж за барона Отто Кресса фон Крессенштайна, майбутнього генерал-полковника та баварського військового міністра, у 1879 році.

Немає жодних спорідненостей з генерал-майором Карлом Максиміліаном фон Орффом (1828–1905), дідом композитора Карла Орффа, через усиновлення. Однак Готтфрід Карл фон Орфф, прийомний батько Карла Фробургера/фон Орффа, був його родичем: їхнім спільним предком був Йоганн Каспар Орфф (помер 1772 року), дід Готтфріда Карла фон Орффа та прапрадід Карла Максиміліана фон Орффа.

Вшанування З моменту заснування 17-го піхотного полку в Гермерсгаймі в 1878 році Орф був його шефом, і полк зберіг його ім'я навіть після його смерті, аж до розформування підрозділу в 1919 році.

Форт V Інгольштадтської фортеці, збудований між 1878 і 1882 роками, також мав звання генерала.

Нагороди

Армійська медаль 1866 (Баварія) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Військовий орден Максиміліана Йозефа, лицарський хрест (27 вересня 1870) Орден Залізної корони 3-го класу (Австро-Угорщина) Орден «За військові заслуги» (Баварія), великий хрест Орден Святого Михайла (Баварія), великий хрест Орден Червоного орла, великий хрест Орден Корони (Пруссія) 1-го класу Орден Людвіга (Баварія), почесний хрест Орден «За заслуги» Баварської корони, великий хрест (1890)Militär-Wochenblatt. Nr. 37, 26. April 1890, S. 1178.

Примітки

Література

Karl von Landmann: Orff, Karl von. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 52, Duncker & Humblot, Leipzig 1906, S. 712 f. Orff, Karl von. In: Meyers Konversations-Lexikon. 4. Auflage. Band 18, Verlag des Bibliographischen Instituts, Leipzig/Wien 1885–1892, S. 662–663. Karl v. Orff. In: Militär-Wochenblatt. Nr. 70, 7. Juni 1910, S. 1669

Посилання

Орфф на сайті The Prussian Machine. Geschichte des 17. Bayerischen Infanterie-Regiments „Orff“, in Germersheim Kommandierende des 17. Bayerischen Infanterie-Regiments „Orff“ mit Foto des Generals Festung Ingolstadt mit eigenem Kapitel über das Fort Orff