Бахірєв Михайло Коронатович (; 17 липня 1868, Новочеркаськ — 16 січня 1920, Петроград) — російський воєначальник, віцеадмірал російського імператорського флоту. Учасник придушення Боксерського повстання в Китаї, Першої світової та Громадянської війни в Росії.

Біографія Бахірєв Михайло Коронатович народився у родині донського козака поблизу Новочеркаська, його батько був сотником у козачих полках Імператорської російської армії. У 1888 році він вступив до Імператорського російського флоту кадетом. Бахірєв служив на канонерському човні «Бобр» Далекосхідного флоту, а в січні 1898 року переведений до Балтійського флоту. Через рік він повернувся на Далекий Схід. Під час Боксерського повстання командував канонерським човном «Гіляк». Брав участь у битві за форти Дагу.

Під час російсько-японської війни в 1904/05 роках лейтенант Бахірєв командував міноносцем «Смєлий» в боях при обороні Порт-Артура. Попри на численні втрати в найскладніших ситуаціях, йому вдавалося зберегти спокій і дисципліну. Між 1911 і 1914 роками командував броненосним крейсером «Рюрик».

На початку Першої світової війни Бахірєв командував цим броненосним крейсером, на той час флагманським кораблем Балтійського флоту. 24 грудня 1914 року Бахірєв підвищений до звання контр-адмірала, отримавши під своє командування 1-шу крейсерську бригаду. З 19 грудня 1915 року по 23 травня 1917 року він командував ескадрою лінійних кораблів Балтійського флоту («Полтава», «Гангут», «Петропавловськ» і «Севастополь»). У цей період очолював російські війська в битві за Аландські острови.

1 липня 1915 року російські крейсери «Адмірал Макаров» (флагман), «Баян», «Богатир», «Олег», «Рюрик» та 8 есмінців під командуванням контрадмірала Бахірєва вийшли в море для обстрілу Мемеля. У той же день загін німецьких кораблів (крейсери «Роон», «Аугсбург» (флагман) і «Любек», мінний крейсер «Альбатрос», 7 міноносців) вийшов для постановки мін поблизу маяка Бокшер біля Або-Аландського району.

О 7:30 2 липня російські кораблі виявили біля острова Готланд «Аугсбург», «Альбатрос» і 3 есмінці й відкрили по них вогонь. У результаті морського бою, німецький крейсер «Аугсбург», користуючись перевагою у швидкості ходу, відірвався від переслідувачів, а «Альбатрос» потрапив під щільний артилерійський вогонь крейсерів «Богатир» та «Олег», і намагаючись сховатися у шведських територіальних водах, викинувся на берег біля острова Естергорн, де згодом був інтернований шведами.

Два роки по тому Бахірєва підвищено до звання віце-адмірала, а наступного року (21 серпня 1917 року) він став начальником військово-морських сил у Ризькій затоці (див. операцію «Альбіон» та битву в Моонзундській протоці). 12 січня 1918 року Бахірєва звільнили зі служби та позбавили права на отримання пенсії.

Після звільнення з ВМС Бахірєв виконував професію головного бухгалтера в промисловому товаристві. На початку серпня 1918 року його заарештували більшовики, але 13 березня 1919 року знову звільнили. 1 квітня 1919 року він почав писати про бої в Ризькій затоці між 1915 і 1917 роками.

Після поразки генерала Миколи Юденича від Червоної армії під Петроградом відбулася нова хвиля арештів. Бахірєв відмовився тікати до Фінляндії. 17 листопада 1919 року його звинуватили у співучасті Юденичу та знову ув'язнили. 9 січня 1920 року його розстріляли як заручника.

Див. також Канін Василь Олександрович Развозов Олександр Володимирович Франц фон Гіппер Масатомі Кімура Едвард Невілл Сіфрет Чарльз Батлер Маквей (молодший)

Примітки Виноски

Джерела

Посилання

Бахирев Михаил Коронатович :: Командный состав