Суї – Файсалабад – газотранспортний коридор у Пакистані.
У другій половині 1950-х років почалась розробка найбільшого в історії Пакистану газового родовища Суї, розташованого на сході Белуджистану на кордоні з провінцією Сінд. Продукцію з Суї спрямували як на південь по трубопроводу Суї – Карачі , так і на північ, при цьому в останньому випадку в 1958 році ввели в дію трубопровід Суї – Мултан довжиною 349 кілометрів з діаметром 400 мм. В 1965-му стала до ладу ділянка Мултан – Файсалабад завдовжки 208 кілометрів з діаметром 400 мм.
Зростання обсягів видобутку та споживання природного газу потребувало підсилення системи, і вже у 1973-му додали перші лупінги – на ділянці від Суї до Мултану завдовжки 122 кілометра з діаметром 450 мм та на ділянці від Мултану до Файсалабаду завдовжки 48 кілометрів з діаметром 400 мм. Станом на другу половину 2010-х по всій протяжності траси від Суї до Фасалабаду існувало дві нитки, на частині ділянок їх кількість зростала до трьох, а на відтинку між Бхонгом та Мултаном досягала чотирьох. Загальна довжина прокладених трубопроводів (у однонитковому виконанні) становила не менше 1719 кілометрів, з них 384 кілометра були виконані в діаметрі 900 мм, 447 кілометрів в діаметрі 750 мм, 419 кілометрів в діаметрі 600 мм та 467 кілометрів в діаметрі 450 мм (а на діаметр 400 мм припадало лише 2 кілометра).
На своєму шляху система долає річки Інд (з 1963-го для цього використовують греблю Гудду) та Сатледж (з 1964-го для цього використовується мостовий трубопровідний перехід завдовжки 1792 метра)
Додатковий ресурс до системи Суї – Файсалабад надходить із трубопроводів Саван – Кадірпур – Бхонг та Піркох/Лоті – Суї, а з середини 2010-х також із реверсованої північної частини газопроводу Суї – Карачі (правобережний).
Від Суї – Файсалабад отримують живлення газопроводи Файсалабад – Лахор, Файсалабад – Вах – Пешавар/Абботабад, Кадірпур-Раван – Лахор та Суї-Файсалабад – Кот-Адду. Також уздовж траси розташовані такі великі споживачі природного газу, як завод добрив у Мултані, ТЕС Мултан, ТЕС Файсалабад, ТЕС Роуш, ТЕС Хавелі-Бахадур-Шах.
У другій половині 2010-х паралельно центральній ділянці Суї – Файсалабад пройшла одна з ділянок потужного газопроводу Карачі – Лахор, яким організували подачу ресурсу, імпортованого у вигляді ЗПГ (саме це забезпечило ресурс для запуску такої потужної станції, як ТЕС Хавелі-Бахадур-Шах).
Примітки