Удар по школі дівчат у Мінабі був завданий 28 лютого 2026 року, в перший день ізраїльсько-американської війни проти Ірану. Згідно з заявою прес-секретаря Міністерства охорони здоров'я Ірану, під час удару загинули близько 180 людей. Удар поки що став найбільш смертоносним випадком загибелі цивільних осіб у ході війни США та Ізраїлю проти Ірану. Удар по школібуло завдано ракетою Tomahawk.

Хід подій Вранці 28 лютого 2026 року збройні сили Ізраїлю та США почали завдавати ударів по Ірану. Ракетний удар був завданий у тому числі по місту Мінаб, розташованому в провінції Хормозган у південній частині Ірану. Одна з ракет потрапила до будівлі школи для дівчат «Шаджаре Тайебе» (Shajareh Tayyebeh), де проходили заняття. Організація «Хенгау» (Hengaw), що базується в Норвегії, що займається захистом прав людини в Ірані, повідомила, що за її оцінками в школі в цей момент знаходилося близько 170 учениць, згідно з даними міністерства освіти Ірану в школі було 264 учениці. За різними даними, удар був завданий між 8 і 10 годиною ранку, о 10:45 ранку або між 10:00 і 10:45 ранку. Після початку ударів по Ірану місцева влада почала видавати вказівки про закриття шкіл; не ясно, чи встигла вчинити таку вказівку щодо школи в Мінабі до моменту атаки, чи удару по школі було завдано незабаром після нього, коли батьки ще не встигли забрати своїх дітей. Вибухом було зруйновано як мінімум половину двоповерхової будівлі школи. Як заявило міністерство освіти Ірану, всього по школі було завдано трьох ударів.

Почувши вибухи, місцеві жителі збіглися до школи та самостійно намагалися дістати дітей з-під завалів. Співробітники сил безпеки намагалися відтіснити людей, побоюючись нових ударів. Незабаром влада організувала рятувальні роботи, а родичі чекали їх результатів поблизу.

Обставини The Guardian зазначає, що немає жодних ознак того, що школа була військовим об'єктом. У школі навчалися діти як із сімей військових, так і з сімей звичайних місцевих жителів.

BBC, The Washington Post, агентство «Рейтер» та служба фактчекінгу Factnameh верифікували низку відеозаписів з місця удару.

Жертви Згідно з заявою прес-секретаря Міністерства охорони здоров'я Ірану Хоссейна Керманпура, в результаті удару загинули близько 180 людей. Більшість жертв — дівчатка віком від семи до дванадцяти років, частина з яких опинилася під завалами; кількість поранених була при цьому оцінена в 96 осіб. Згідно з заявами місцевого чиновника, серед загиблих, окрім дітей, були батьки учнів та співробітники школи. Державне агентство Isna повідомило, що під час удару загинув і директор школи.

Відповідальність Згідно з розслідуванням The New York Times, удар по школі було завдано одночасно з атакою на сусідню військово-морську базу КВІР.

Видання зазначає, що офіційні заяви, згідно з якими американські військові завдавали ударів по військових об’єктах поблизу Ормузької протоки, вказують на високу ймовірність того, що удар було здійснено збройними силами США.

На думку опитаного виданням аналітика Уеса Дж. Брайанта, удар по школі був спричинений «помилковою ідентифікацією цілі». Водночас видання зазначає, що на загальнодоступних супутникових знімках видно характерні ознаки школи, такі як спортивне поле та інші зони відпочинку.

Бет Ван Шаак, колишня співробітниця Державного департаменту США та викладачка Центру прав людини і міжнародного правосуддя Стенфордського університету, зазначила, що з огляду на розвідувальні можливості США американські військові мали знати, що поблизу бази КВІР розташована школа.

Яніна Ділл, експертка з права війни з Оксфордського університету, підкреслила, що сторона, яка здійснює напад, зобов'язана заздалегідь перевіряти статус об'єкта атаки, щоб уникнути шкоди цивільним особам; невиконання цієї вимоги може порушувати міжнародне право.

Два неназвані американські військові чиновники повідомили агентству Reuters, що військові слідчі США вважають, що збройні сили США, ймовірно, відповідальні за удар по школі, хоча розслідування ще не завершено.

Реакція Президент Ірану Масуд Пезешкіан зазначив, що те, що сталося, ніколи не зітреться з історичної пам'яті іранського народу, назвав те, що сталося варварством, висловив співчуття сім'ям загиблих, жителям Мінаба і всьому народу Ірану. Хосейн Керманпур назвав повідомлення про атаку «найгіршою новиною» на той момент, додавши, що під завалами може бути ще більше тіл.

ЮНЕСКО у своїй заяві назвало подію тяжким порушенням гуманітарного права.

Прес-секретар Центрального командування США заявив, що їм «відомо про повідомлення про заподіяння шкоди цивільному населенню» і що командування «продовжуватиме вживати всіх доступних запобіжних заходів, щоб мінімізувати ризик ненавмисної шкоди». 4 березня 2026 року міністр оборони США Пітер Хегсет заявив, що щодо удару по школі проводиться розслідування. Ізраїльські військові повідомили, що «їм не було відомо про удари в цьому районі».

Лідер опозиції в Ізраїлі Яїр Лапід назвав подію жахливою трагічною помилкою.

Фейкові версії

«Іран сам завдав удар» Дональд Трамп поклав провину за удар по школі для дівчат в іранському місті Мінаб на Іран. «Судячи з того, що я бачив, це зробив Іран» — заявив президент США, додавши, що іранські боєприпаси «дуже неточні».

Міністр оборони США, відповідаючи на запитання журналіста, сказав: «Ми, безумовно, проводимо розслідування. Але єдина сторона, яка завдає ударів по цивільному населенню це Іран».

Заява Трампа суперечить аналізу CNN, інших медіа та експертів, які припускали, що відповідальність за удар, найімовірніше, несуть американські військові. Так, Reuters повідомляло з посиланням на двох американських чиновників, що слідчі ЗС США вважають імовірним, що саме американські війська відповідальні за удар по іранській школі, хоча «остаточного висновку вони поки що не зробили».

«Tomahawk у Ірану» Після того як було опубліковано відео, яке показує, що удар по школі для дівчат в іранському місті Мінаб було завдано ракетою Tomahawk, Дональд Трамп, відповідаючи на запитання журналіста, заявив, що «такі ракети є і в Ірану». Насправді ні США, ні будь-яка інша з цих країн не могли передати Tomahawk Ірану, хоча б тому, що виробництво ракет почалося у 1983 році, а в Ірані з 1979 року встановлено ісламістський режим, який відкрито вороже ставиться до західних демократій.

Навіть якщо припустити, що одну ракету могли вкрасти й якимось чином вивезти до Ірану, можливості її запустити в Ірану все одно немає. Ісламська республіка не має відповідних пускових установок — морських Mk-41 або наземних Typhon. Крім того, система керування польотом Tomahawk інтегрована з військовою версією GPS, доступ до якої мають лише США та їхні союзники.

Примітки