Фо́ртеця Тяги́нь (також Тяги́н) — середньовічна фортеця XIV–XVI ст., розташована на правому березі Дніпра біля гирла річки Тягинки, поблизу сучасного села Тягинка Бериславського району Херсонської області ().
Історія Фортеця була зведена на порозі XIV–XV століть у межах Великого князівства Литовського, ймовірно за часів князя Вітовта. Вона виконувала функції оборонної споруди, митного пункту та центру торгівлі на перехресті важливих торговельних і військових шляхів, що поєднували Схід і Захід.
Протягом свого існування фортеця мала контакти з різними державами та культурами, що підтверджується археологічними знахідками: литовськими та польськими монетами, а також предметами побуту з кримськотатарських земель і з Балкан. На Тягинському городищі археологи знайшли залишки системи водопостачання та каналізації XIV ст., що свідчить про високий рівень організації поселення та важливість фортеці як торгового й адміністративного центру з інфраструктурою для мешканців і торговців.
Архітектура Фортеця належить до типу середньовічних кам’яних укріплень із трикутним планом, характерним для фортець Східної Європи того часу. Площа фортеці: близько 0,73 га Площа городища: приблизно 18 га
Археологічні дослідження Археологічні дослідження фортеці Тягинь, проведені 2016–2021 рр. Південною Середньовічною експедицією Інституту археології НАН України, відзначилися важливими відкриттями щодо історії тюркських народів, України та Литви, а також взаємин цивілізаційних осередків Сходу і Заходу.
Завдяки топографічним роботам із залученням сучасної апаратури було встановлено планування фортеці та уточнені її розміри. Виявлено залишки стіни, кутової вежі та оборонних споруд, а також предмети озброєння, зокрема арбалетні болти та бомбардове залізо. Серед унікальних знахідок — залізна булава XV століття, яка могла виконувати символічну та оборонну функції.
Культурні зв’язки Знахідки монет та кераміки свідчать про широкі торговельні та культурні контакти регіону: польські денарії та монети Сигізмунда I; кримськотатарські та балканські артефакти; кераміка стилю «сграфіто».
Це підтверджує роль фортеці як пункту взаємодії між Литвою, Руссю, Кримом і Європою.
Сучасний стан Фортеця збереглася частково: збереглися фрагменти кам’яних стін і основи веж на острові Велике Городище, решта споруди перебуває в руїнах через століття руйнівних факторів та природного розмиву.
За результатами досліджень створено віртуальний музей «Фортеця Тягинь», де представлені реконструкції та цифрові копії знахідок.
Фортеця є важливим об’єктом культурної спадщини у пониззі Дніпра та прикладом наукової співпраці українських і зарубіжних археологів.
Підтоплення внаслідок підриву Каховської ГЕС Після підриву російськими військами Каховської ГЕС 6 червня 2023 року територія Тягинського городища опинилася під водою. Було затоплено місця археологічних розкопок, однак найцінніші знахідки напередодні повномасштабного вторгнення вивезли до Києва для музейної виставки.
Див. також Тягинь — детальніше про історію пам'ятки Примітки
Джерела