«Подорож до країни велетнів» () — радянський мальований мультиплікаційний фільм, створений на кіностудії «Союзмультфільм» у 1947 році. Цей мультфільм, як і багато інших своїх картин, режисер Дмитро Бабиченко створив у жанрі політичного мультиплікаційного плаката.
Сюжет Як тільки стрілки годинника, що стоїть на книжковій полиці, досягли 12 години ночі, під мелодійний дзвін ожили фігурки іграшкових годинникових барабанщиків — братика Так і сестрички Тік. Як завжди, вони вирішують вирушити до ранку подорожувати сторінками книг і грати з героями казок і літературних творів. Сестриці Тік це вже набридло, але як тільки вона чує від братика про нову велику і барвисту книгу, то з цікавістю погоджується. Ця книга називається «Подорож до країни велетнів. 1946—1950», про СРСР — країну велетнів, де проживають великі люди.
На пасажирському складі, який тягне намальований електровоз з обкладинки, за допомогою машиніста діти сторінками книги проїжджають чудову країну:
Так і Тік із пригодами потрапляють у шахту, на металургійний комбінат, де дізнаються, як і для чого видобувається вугілля та виробляється метал:
Творці Постановка режисера Дмитро Бабиченко Сценарій Дмитро Бабиченко, В. Длугач, Сергій Романов Вірші Михайло Вольпін Художник-постановник Григорій Козлов Музичне оформлення Григорій Гамбург Оператор Микола Воїнов Звукооператор С. Ренський Художники-мультиплікатори Роман Давидов, Борис Меєрович, Наїл Драгунов,Рената Міренкова, Лев Жданов, Борис Степанцев,Єлизавета Комова, Роман Качанов, Тетяна Таранович,Юрій Трохін, Євген Трунов Художники-декоратори Віра Валеріанова, Н. Холмогорцев Асистент режисера Є. Шилова Монтаж Лідія Кякшт Директор картини Н. Цофнас
Виробництво У мультфільмі було використано метод тотальної мультиплікації — 13:59-14:01 та інше.
Відгуки
Не забували і про промисловість. Тут дитині пропонувався такий шедевр, як 20-хвилинні «Пригоди в країні велетнів», які не мають нічого спільного з творами Свіфта. Тут головні герої - чарівні хлопчик і дівчинка — подорожують по всій неосяжній «країні велетнів» — зрозуміло, Радянському Союзу, населеному велетнями духу. Могутні домни, вугільні шахти, великі будови, залізниці та ГЕС — весь цей вражаючий калейдоскоп прокручується на екрані з дивовижною швидкістю. А в самому кінці фільму звучить мораль: темп музики та відеоряд сповільнюється, і персонаж-резонер, старий робітник, вимовляє карбовані слова: «…Щоб ніхто, ніхто на світі, на велике щастя наше робити замах не мріяв — потрібен вугілля і метал!» Для 1947 року цілком ґрунтовний доказ, адже війну пам'ятали всі.
Примітки
Посилання Дивитись безкоштовно на ivi.ru «Подорож до країни велетнів» на сайті «Енциклопедія вітчизняного кіно»