Емоційна депривація у дітей та підлітків — явище нестачі, відсутності емоційних контактів з людьми, позбавлення дитиниможливості встановити емоційний контакт з людиною, потенційним значимим іншим.
Передумови Серйозним етапом формування особистості виявляється проміжок раннього дитинства дитини, і навіть підлітковий вік. Якщо в ці періоди дитина вирощується людьми, які не виявляють повною мірою почуттів та емоцій, то з'являються передумови для виникнення деприваційних порушень. Емоційна депривація розвивається у тих випадках, коли дитині не демонструють свою любов та розуміння. Здорові сімейні стосунки, емоційний контакт між батьками та дитиною є основою для розвитку позитивного ставлення до навколишнього світу, соціуму та обставин.
Емоційна депривація також формується у тих дітей, які виховуються в середовищі, що емоційно постійно змінюється. Це викликає соціальну гіперактивність та складність у створенні стійких міжособистісних відносин.
Особливості У емоційно депривованих дітей та підлітків відзначалися самотність та анаклітична депресія: хвороба емоційного дефіциту, яка включала замкнутість, апатію, втрату ваги, порушення сну та зниження коефіцієнта розвитку. Спостереження Алана Д. Рогола в притулку для підкидьків показали, що дуже мало дітей мали нормальне зростання або вагу і що рівень смертності був набагато вищим за середній, незважаючи на чистоту і достатнє харчування. І навпаки, спостереження Рене А. Шпіца у тюремній лікарні, де матері годували своїх немовлят і взаємодіяли з ними, і там, де були доступні іграшки, перцептивні стимули та можливості для руху, немовлята почували себе добре, а рівень смертності був значно нижчим.
Див. також
Посттравматичний стресовий розлад у дітей та підлітків Депресія в дитинстві та підлітковому віці
Примітки