Річка Зьянь (The name probably alludes to the fact that, historically, this river formed a natural boundary between two Vietnamese warring states: Đàng Ngoài, led by the Trịnh lords, and Đàng Trong, led by the Nguyễn lords.) — річка, що протікає територією провінції Куангчі (раніше Куангбінь) у В'єтнамі. При загальній довжині 160 км вона бере початок зі схилів гори на висоті до 2017 м у гірському хребті Чионгшон, протікає через повіти , , , та квартал , після чого впадає в Східнов'єтнамське море.
Географія
Річка Зьянь і перевал Нганг є географічними символами провінції Куангбінь. Річка має три основні притоки: Най (), Нан () і Шон (). Притока Най є найдовшою і складає 95% від загальної довжини Зьяні. Інша притока — річка — протікає скрізь печеру Фонгня (національний парк Фонгня-Кебанг). Біля гирла річки розташований морський порт Зьянь ().
Площа басейну — 4680 км², середня висота — 360 м, середній ухил — 19,2 %. Річний об'єм витрати води становить 7,95 км³, що відповідає середній річній витраті 252 м³/с, а модуль стоку — 53,8 л/с·км². Сезон паводків триває з вересня по листопад і становить приблизно 60–75 % річного стоку. Річний об'єм наносів становить близько 1,93×105 тонн, що відповідає середній мутності 192 г/м³ і коефіцієнту ерозії 168 т/км² на рік. Судоходною є нижня течія річки від гирла до на відстані 6 км, а до містечка Донгле повіту — на 47 км.
Верхня течія від Кхенет () до витоку має довжину близько 70–80 км; русло річки тут містить багато порогів. На перших приблизно 20 км від витоку річка має кам'янисте русло. Біля Донгтам () ширина річки становить приблизно 80–90 м, місцями досягаючи 110–115 м. На ділянці від комун Фухоа і Куангтьєн до міста Бадон () у руслі річки є п'ять піщаних островів, серед яких найдовший має довжину близько 3,8 км і ширину близько 0,8 км. Безпосередньо нижче Бадона ширина річки сягає 1 км.
Річка перетинається Трансв'єтнамським шосе у 5 км західніше гирла.
Історія
У минулому річка Зьянь була відома під своєю китайською назвою Ліньзянг (тьи-ном 靈江, «língjiāng»). Якщо перевал Нганг був кордоном між державами Дайков'єт і Тямпа після здобуття в'єтнамцями незалежності у 939 році і по 1069 рік, то лінія -Зьянь слугувала кордоном між королівствами і протягом більшої частини періоду громадянської війни (1600–1774), з її майже півстолітнім збройним конфліктом (1627–1672). Основним театром бойових дій був регіон у провінції Куангбінь. Перевал Нганг пов’язаний із легендою «Хоаньшон — єдиний пояс, домівка на тисячі поколінь» пророка . У 1558 році Нгуєн Хоанг, визначний полководець періоду Династія пізня Ле, другий син Нгуєн Кіма, побоюючись змови з боку Чінь К'єма, попросив призначення намісником у , чим започаткував династію Нгуєн.
Під час війни війська Чінь контролювали перевал Нганг, і фактичним кордоном між Північчю та Півднем В'єтнаму в 1627–1774 роках була саме річка Зьянь. На північному березі річки знаходився ринок Бадон, де війська Чінь купували продовольство і обмінювали товари.
У липні 1885 року імператор Хам Нгі, який закликав народ до повстання і усунутий французами за відмову співпрацювати, разом із військами руху Канвионг переховувався у верхів'ях річки Най посеред густих лісів. Саме там, у невеликому селі Ове (), він був схоплений 2 листопада 1888 року і засланий до Алжиру, де помер у 1943 році.
Див. також Хребет Хоаньшон Фонгня
Бенхай
Примітки