Карл Теодор фон Зауер (; 20 грудня 1834, Інсбрук — 19 травня 1911, Мюнхен) — німецький офіцер, генерал артилерії Баварської армії, камергер, флігель-ад'ютант короля Людвіга II з 1864 по 1873 рік та губернатор фортеці Інгольштадт з 1887 по 1895 рік.

Біографія Карл був сином Франца Серафіна фон Зауера (1791–1863), головного баварського митного інспектора, та його дружини Розалії, до шлюбу баронеси Зефрід ауф Буттенгайм (1804–1876).

Закінчивши кадетський корпус у Мюнхені, Зауер 9 вересня 1854 року вступив до 1-го артилерійського полку Баварської армії в званні другого лейтенанта, завершивши офіцерську підготовку. У середині травня 1859 року його підвищено до першого лейтенанта, а з жовтня 1859 року він служив інструктором зі зброї в новоствореній Військовій школі в Мюнхені.

1 травня 1863 року Зауер став ординарцем короля Максиміліана. Після смерті короля він з 27 травня 1864 року служив флігель-ад'ютантом його наступника, короля Людвіга II. Він постійно був поруч із королем, виконуючи роль його особистого супутника та помічника. На цій посаді, що була тісно пов'язана з довірою, Зауер також відповідав за особисте благополуччя короля та був зобов'язаний дотримуватися абсолютної таємниці. «Він прожив з ним майже десять років і був тим, хто мав найглибше розуміння його почуттів, його проблем та його прагнень. [...] Він часто писав своїй дружині ретельні, схожі на щоденник листи, часто щодня і часто на багато сторінок». З моменту їх публікації ці листи вважаються важливим джерелом інформації про життя молодого короля. «Цей скарб, відкритий лише кілька років тому , тепер дозволяє отримати нове та глибоке уявлення про найближче оточення короля».Hans Kratzer: König Ludwig II und seine Bodygards. In: Süddeutsche Zeitung vom 1. April 2025.

Зауер дослужився до звання оберстлейтенанта на початку листопада 1872 року та повернувся на дійсну службу 13 лютого 1873 року: його призначили командиром батальйону 2-го польового артилерійського полку «Бродессер». 15 грудня 1875 року він став оберстом, а 27 листопада 1876 року — командиром 2-го пішого артилерійського полку. У 1882 році його було підвищено до генерал-майора та призначено на посаду коменданта фортеці Гермерсгайм. 17 листопада 1887 року йому було доручено виконання обов'язків губернатора фортеці Інгольштадт, а наступного року він був офіційно призначений генерал-лейтенантом та губернатором державної фортеці Інгольштадт. На цій посаді йому було присвоєно звання генерала артилерії запасу 20 грудня 1893 року. Після схвалення його прохання про відставку, Зауер був зарахований до списку пенсіонерів з пенсійним забезпеченням 11 квітня 1895 року.Sauer, Karl Theodor von. In: Biographisches Jahrbuch und deutscher Nekrolog. Band 16, Totenliste. Reimer, Berlin 1911.

Зауер похований на Старому південному цвинтарі в Мюнхені, у секції 26. Його перша дружина також похована там.Berchem: Die Adeligen Begräbnisstätten auf dem Südlichen Friedhof zu München. Max Kellerer 1913, S. 57.

Сім'я 2 серпня 1862 року Зауер одружився з Кларою Августін (1837–1893). В пари народились дві доньки:

Августа (1863) — стала дружиною майбутнього баварського генерал-майора Максиміліана фон Васснера (1855–1931) у 1886 році. Марі — стала дружиною майбутнього баварського генерал-майора Августа Реша (1862–1922) у 1894 році.

Після смерті Клари він одружився з Юлією фон Фреліх, до шлюбу Форстер (1842), у Мюнхені 24 березня 1896 року.

Нагороди Отримав численні нагороди, серед яких:

Орден Святого Михайла (Баварія), лицарський хрест 2-го класу із зіркою Орден Червоного орла 1-го класу Орден Корони (Пруссія) 1-го класу Хрест «За вислугу років» (Баварія) 1-го класу (40 років) Почесний громадянин міста Інгольштадт (28 лютого 1895) Орден «За військові заслуги» (Баварія), великий хрест (1895) Столітня медаль Почесний громадянин міста Гермерсгайм (1898)

Вшанування В Інгольштадті є вулиця Зауера.

Бібліографія

Grundriss der Waffenlehre. Riedel, München 1873. Neue Kriegswaffen: Supplement zu des Verfassers Grundriss der Waffenlehre. Riedel, München 1878. Über Angriff und Vertheidigung fester Plätze. Wilhelmi, Berlin 1885. Die Namenspatrone der Ingolstädter Festungswerke. Ingolstadt 1888.

Примітки

Література

Joseph Karl Brennfleck: Das Königlich Bayerische 2. Feldartillerie-Regiment Horn. Erster Band: Von der Errichtung im Jahre 1824 bis zum Weltkrieg. Verlag Max Schick, München 1939, S. 459–460. Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Briefadeligen Häuser. 1907. Erster Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1906, S. 660–661. von Voß (Hrsg.): v. Löbell´s Jahresberichte über das Heer- und Kriegswesen. XXXVIII. Jahrgang: 1911, Mittler & Sohn, Berlin 1912, S. 449. Alfons Schweiggert; Sepp Schleicher: König Ludwig II.: Flügeladjutanten, Bodyguards, Geheimdienste. Der phantastische Briefschatz des Carl Theodor von Sauer. Battenberg Bayerland Verlag, Regenstauf 2025, ISBN 978-3-89251-551-7.

Посилання

Karl Theodor von Sauer. In: Wissensspeicher zur Geschichte von Ingolstadt. König Ludwig und sein Flügeladjutant Karl Theodor von Sauer. In: Füssener Heimatzeitung. November 2023/II (Sonderausgabe zu König Ludwig II.) zuletzt geöffnet am 4. April 2025.