Едсон Тавареш (, 10 червня 1956, Ріо-де-Жанейро) — бразильський футбольний тренер..
Біографія Едсон Тавареш народився у місті Ріо-де-Жанейро. У молоді роки він виступав на аматорському та напівпрофесійному рівні в кількох країнах, зокрема у Бразилії, Португалії та Венесуелі. Завершив ігрову кар'єру у чемпіонаті Швейцарії.
Таварес розпочав тренерську діяльність дуже рано — у 26 років. У 1982 році він очолив «Фрібур», який виступав у третьому дивізіоні чемпіонату Швейцарії. Під його керівництвом команда здобула підвищення до другого дивізіону.
У 1984 році бразильський фахівець переїхав до Тунісу, де тренував клуб «Стад Сусьєн» до 1985 року. Після цього 1986 року став головним тренером збірної Йорданії, яку тренував один рік. Паралельно очолював місцевий футбольний клуб «Ер-Рамса». Після короткого періоду роботи у бразильській команді «Порту Алегрі» у 1987 році він повернувся до Швейцарії, де очолив клуб «Сигнал Берне» (1988—1989). У 1989 році він також працював асистентом головного тренера збірної Чилі Орландо Аравени.
Надалі бразилець переїхав до Азії, де провів найбільшу частину своєї тренерської кар'єри, працюючи з клубами та збірними різних країн. Спочатку він очолив «Аль-Хіляль», найтитулованішу команду Саудівської Аравії, після чого з 1991 по 1994 рік Тавареш працював у кувейтському клубі «Аль-Сальмія», з яким виграв Кубок Еміра Кувейту у 1993 році.
У 1995 році він став першим іноземним головним тренером в історії збірної В'єтнаму. Команда виступила на Кубку Незалежності 1995 року, де В'єтнам виставив дві команди, і обидві змогли дійти до півфіналу турніру. Після турніру Тавареш покинув збірну.
1996 року став головним тренером кувейтської команди «Хайтан», де провів один рік. Згодом протягом 1998—2003 років працював у Китаї і очолював тренерські штаби клубів «Гуанчжоу Мацунічі», «Сичуань Цюаньсин», «Шеньчжень Пінань» та «Чунцін Ліфань».
11 березня 2004 року Тавареш повернувся до В'єтнаму і вдруге очолив національну збірну. Під його керівництвом команда брала участь у кваліфікації до чемпіонату світу 2006 року. У групі з командами Південної Кореї, Мальдівів та Лівану з футболу в'єтнамська команда посіла третє місце та не вийшла на «мундіаль». У вересні 2004 року збірна В'єтнаму під його керівництвом стала срібним призером Кубку В'єтнамської федерації футболу. 11 грудня 2004 року після поразки від Індонезії з футболу з рахунком 0:3 Тавареш подав у відставку. Всього під його керівництвом команда провела 15 матчів (6 перемог, 2 нічиї та 7 поразок).
В сезоні 2005/06 Тавареш очолював іранський «Сепахан», з яким виграв національний кубок. Надалі він очолював олімпійську збірну Оману та китайський клуб «Шеньчжень», але надовго ніде не затримався. Тавареш також двічі працював спортивним директором бразильського клубу «Американо-МА», у 2005 та 2007 роках. Крім того у 2009 році він підписав контракт із в'єтнамським клубом «Віссай» (Ніньбінь), однак залишив команду менш ніж через місяць після суперечливих висловлювань щодо рівня гравців клубу.
16 вересня 2010 року Таварес був призначений головним тренером збірної Гаїті із завданням вивести команду на чемпіонат світу 2014 року. Однак результати команди виявилися нижчими від очікувань — у кваліфікації до «мундіалю» Гаїті посіло друге місце у групі, поступившись збірній Антигуа і Барбуди. В результаті в травні 2012 року його було звільнено, а на його місце призначили іншого іноземного тренера, кубинця Ісраеля Блейка Кантеро. Загалом під керівництвом Тавареша збірна Гаїті провела 11 матчів (6 перемог, 2 нічиї, 3 поразки).
Надалі протягом 2017—2019 років був головним тренером японської «Йокогами», яка виступала у другому дивізіоні, після чого очолював індонезійські клуби «Персіджа» та «Борнео». Останнім місцем тренерської роботи був іранський клуб «Санат Нафт», головним тренером команди якого Едсон Тавареш був з 2022 по 2023 рік.
Досягнення Володар Кубка Еміра Кувейту (1): 1992/93 Володар Кубка Ірану (1): 2005/06
Примітки
Посилання