«Астро́н» — орбітальний телескоп, радянська автоматична станція для астрофізичних спостережень. Запущений 23 березня 1983 року ракетою-носієм «Протон». Був створений на базі автоматичної міжпланетної станції «Венера» Науково-виробничим об'єднанням імені С. О. Лавочкіна спільно з Кримською Астрофізичною Обсерваторією (КрАО) й за участі Марсельської лабораторії з Франції. Пропрацював 6 років замість запланованого року, був на той час найбільшим космічним ультрафіолетовим телескопом. У КрАО збереглася дублююча труба з оптикою, а також встановлений макет цього апарату.
Параметри орбіти
Нахил: 51,5°. Апогей: 185071 км. Перигей: 19015 км. Період обертання: 5921,5 хв.
Прилади «Астрон» мав на борту 80-сантиметровий ультрафіолетовий телескоп масою близько 400 кг і комплекс рентгенівських спектрометрів масою близько 300 кг. Орбіта з високим апогеєм давала змогу спостерігати джерела випромінювання поза тінню Землі та радіаційних поясів. Ультрафіолетовий телескоп був дводзеркальним. Дзеркала виготовили із ситалу, а в конструкції труби використали матеріал інвар, щоб звести до мінімуму негативний вплив перепадів температури. Установлений у фокальній площині телескопа ультрафіолетовий спектрометр мав три отвори для вимірювання випромінювання трьох типів об'єктів: яскравих зір (центральний отвір розміром 40 мкм), слабких зір і позагалактичних об'єктів (отвір 0,4 мм), туманностей і галактичного фону (отвір 3 мм).
Сонячні батареї На відміну від базового апарата (службовий модуль космічних апаратів серії «Венера» — 4В, 4В1, 4В1М), сонячні батареї «Астрона» мали збільшену сумарну площу у зв'язку з підвищеним енергоспоживанням наукової апаратури. Площу сонячних батарей збільшили завдяки введенню відкидних панелей. «Астрон» розробляли майже одночасно зі створенням космічних апаратів серії 4В2 («Венера-15,-16»), тому конструкції сонячних батарей у них практично однакові. Загальна площа сонячних батарей — 7 м². У апаратів серії 4В2 («Венера-15,-16») потужність, яку виробляли сонячні батареї на орбіті штучного супутника Венери, становила 652 Вт.
Результати «Астрон» отримав спектри понад сотні зір різних типів, близько тридцяти галактик, десятків туманностей і фонових ділянок нашої Галактики, а також кількох комет. Ці спостереження дали важливі наукові результати для вивчення нестаціонарних явищ у зорях — викидів і поглинання речовини, вибухів, — процесів, ключових для розуміння утворення газопилових туманностей. За допомогою КА «Астрон» спостерігали такі явища, як кома комети Галлея з 1985 по 1986 рік і спалах наднової SN 1987A у Великій Магеллановій Хмарі наприкінці лютого 1987 року. 23 грудня 1983 року за допомогою «Астрона» виконали спостереження симбіотичної зорі в сузір'ї Андромеди.
Примітки
Література