Станція Грабен-Нойдорф () — головна залізнична станція муніципалітету Грабен-Нойдорф у німецькій землі Баден-Вюртемберг. Вона має важливе значення для залізничного транспорту, оскільки є вузловою станцією, через яку проходить Рейнська залізниця між Мангаймом і Карлсруе, що з’єднується з Рейнською долинною залізницею до Базеля, а також із Брухрайнбан між Брухзалем і Гермерсгаймом. Крім того, в 1895 році тут відгалузилася стратегічна залізнична лінія до Карлсруе. Початкову лінію (Грабен-Нойдорф — Еггенштайн — Карлсруе) стали називати Гардтбаном, проте в 1967 році її виведено з експлуатації. Deutsche Bahn класифікує станцію як станцію 4-ї категорії."Stationspreisliste 2026" [Station price list 2026 (PDF) (in German). DB InfraGO. 3 December 2025. Retrieved 5 December 2025.]

Розташування та інфраструктура Станція Грабен-Нойдорф розташована в центральній частині між районами Грабен і Нойдорф у громаді Грабен-Нойдорф. Містечко Нойдорф лежить на східному боці колії, і житлова та промислова забудова його центру, розташована на схід від станції, включно з магазинами на вулиці Гайдельбергер-штрассе, значно розрослася. Сучасну будівлю вокзалу було відкрито в 1980 році. У 1982 році введено в експлуатацію релейну систему централізації. Будівля вокзалу відкрита не постійно, а зал очікування більше не використовується. Частину будівлі орендує охоронна компанія, а в іншій її частині працює пекарня. У старій будівлі вокзалу нині розміщується міська бібліотека.

Станція Грабен-Нойдорф має п’ять колій, доступних для пасажирських поїздів, і загалом три платформи з висотою 76 см (стандарт S-Bahn Рейн-Неккар), а також електронні табло з інформацією про призначення поїздів. У грудні 2011 року через станцію Грабен-Нойдорф по лінії Брухрайнбану (Гермерсгайм — Брухзаль) запущено лінію S 33 системи Рейн-Неккар S-Bahn, яка замінила дизель-поїзди серії 628. Для придбання квитків на регіональні та далекі перевезення встановлено два квиткові автомати нового покоління з функцією сенсорного екрана.

До станції можна потрапити як із західного, так і зі східного боку; з обох сторін облаштовано великі автостоянки та місця для паркування велосипедів. Підземний перехід для пішоходів і велосипедистів з’єднує вулицю Бангофсринг на заході з Гайдельбергер-штрассе на сході.

Інші станції в Грабен-Нойдорфі Окрім станції Грабен-Нойдорф, населений пункт також обслуговується станцією . Вона розташована на лінії Брухзаль — Гермерсгайм (Брухрайнбан) у північно-західному передмісті Нойдорфа на вулиці Мольцауштрассе. Станцію відкрито в травні 1994 року разом із запровадженням інтегрованого регулярного інтервального розкладу транспортним об’єднанням Карлсруе (Karlsruher Verkehrsverbund) та землею Рейнланд-Пфальц. Заплановану станцію Грабен-Нойдорф-Зюд у найближчому майбутньому будувати не планується. Її пропонували звести на Рейнській залізниці поблизу школи Адольфа Куссмауля в південно-східному районі Грабена через будівництво невеликого житлового кварталу. Однак необхідне фінансування (€42 млн) з боку громади Грабен-Нойдорф наразі є занадто високим.

Транспортне сполучення

Станцію обслуговують поїзди Regionalbahn, S-Bahn та Regional-Express.

З грудня 2007 року станція Грабен-Нойдорф підключена до автобусної мережі. Автобусні маршрути Гохштеттен — Нойдорф і Грабен-Нойдорф — Деттенгайм зупиняються тут на зупинці Graben-Neudorf Bahnhof, що розташована навпроти будівлі вокзалу на вулиці Бангофсринг.

ЛініяМаршрутІнтервал RE 4Майнц-Головний – Вормс-Головний – Людвігсгафен-на-Рейні-Головний – – Грабен-Нойдорф – Карлсруе-Головний120 хв S 9Карлсруе – Грабен-Нойдорф – Мангайм-Головний – – Грос-Роргайм60 хв; 30 хв (Грабен — Мангайм) S 33 – Грабен-Нойдорф – – Гермерсгайм 60 хв

Історія Розвиток і відкриття залізничного вузла Станцію відкрито 4 серпня 1870 року разом із залізницею Мангайм — Шветцинген — Грабен-Нойдорф — Еггенштайн — Карлсруе. 23 листопада 1874 року відкрито Брухрайнбан до Райнсгайма, а 15 травня 1877 року її продовжили до Гермерсгайма.

У 1895 році було відкрито стратегічну залізницю на маршруті Грабен-Нойдорф — Бланкенлох — Карлсруе — Дурмерсгайм — — Агено. Відтоді лінія від Грабен-Нойдорфа до Еггенштайна та Карлсруе, яка нині відома як Гардтбан, стала другорядною лінією.

Близько 1890 року на Брухрайнбані почали курсувати перші поїзди далекого сполучення за маршрутом Мюнхен — Штутгарт — — Брухзаль — Гермерсгайм — Ландау — Біберамюле — Цвайбрюккен — Саарбрюккен, а також на Рейнській залізниці між Карлсруе та Мангаймом. Після Другої світової війни поїзди далекого прямування зі сходу на захід на Брухрайнбані втратили своє значення і зрештою були скасовані. Попри те, що станція була вузлом двох міжрегіональних ліній, вона ніколи не була зупинкою для поїздів далекого сполучення.

XX століття У 1967 році рух на Гардтбані припинено, а дільницю між Грабен-Нойдорфом і Леопольдсгафеном демонтували. У 1987–1989 роках Гардтбан знову ввели в експлуатацію, частково змінивши трасу через центри населених пунктів до Гохштеттена. Нині вона експлуатується компанією Albtal-Verkehrs-Gesellschaft (AVG) з високим пасажиропотоком як частина ліній S 1 і S 11 міської залізниці Karlsruhe Stadtbahn.

Розглядалося продовження штадтбану до Грабен-Нойдорфа старою лінією, однак це не видається здійсненним, особливо з огляду на те, що Грабен-Нойдорф розташований на Рейнській залізниці й тому має пряме сполучення з Карлсруе. У довгостроковій перспективі перспективним виглядає продовження ліній, що проходять Гардтською залізницею, від Гохштеттена через Деттенгайм до Філіппсбурга.

У 1972 році на станції сталася небезпечна аварія. Бочка, що містила плутоній, впала з вантажного поїзда, який прямував до Ядерного дослідницького центру Карлсруе (Kernforschungszentrum Karlsruhe), і покотилася на колію на станції Грабен-Нойдорф. Потяги, що проходили повз, зіштовхнули її з колії. Після кількох годин пошуків бочку знайшли рятувальники у захисних костюмах. Плутоній із неї не витік.Niemals ohne Geigerzähler – Förster a. D. kämpft gegen Atomkraft" (in German). SWR. 31 July 2008.

Примітки

Джерела