Карл Альберт фон Кнерцер (; 10 травня 1858, Штутгарт — 4 червня 1932) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал кінноти Вюртемберзької армії.
Біографія 30 вересня 1876 року вступив в 4-й піхотний полк № 122 в Людвігсбурзі. 30 липня 1882 року переведений в драгунський полк «Королева Ольга» (1-й Вюртемберзький) № 25 в Людвігсбурзі, в 1887 року — у вюртемберзький Генштаб в Штутгарті. Того ж року відряджений у прусський Великий Генштаб в Берліні. В 1888 році повернувся в свій полк. 22 березня 1890 року знову переведений у вюртемберзький Генштаб і того ж дня відряджений у Великий Генштаб. З 24 листопада 1892 року — флігель-ад'ютант короля Вільгельма, одночасно з 23 лютого 1895 року — командир ескадрону драгунського полку «Королева Ольга» (1-го Вюртемберзького) № 25. 10 вересня 1897 року знову переведений у вюртемберзький Генштаб, того ж дня відряджений у Великий Генштаб і призначений 1-м офіцером Генштабу (начальником оперативного відділу) прусської 21-ї піхотної дивізії у Франкфурті-на-Майні. З 1 жовтня 1900 року — інструктор Прусської військової академії в Берліні. 1 жовтня 1902 року знову відряджений у Великий Генштаб, з 9 грудня 1902 року — начальник відділу. З 1 квітня 1904 року — командир уланського полку «Король Вільгельм I» (2-го Вюртемберзького) № 20 в Людвігсбурзі, з 18 травня 1908 року — 27-ї кавалерійської бригади (2-ї Королівської Вюртемберзької) в Ульмі. З 18 грудня 1912 року — генерал-інспектор 4-ї кавалерійської інспекції в Саарбрюкені. 27 червня 1914 року вийшов у відставку.
Після початку Першої світової війни 2 серпня 1914 року призваний на службу і призначений командиром прусської 30-ї резервної дивізії, з якою бився на Західному фронті у Вогезах. Командував дивізією до 10 вересня 1915 року. З 18 січня 1916 року — командир 54-ї резервної дивізії (Королівської Вюртемберзької) у Фландрії. Окрім початкових боїв в районі Іпру, його війська протягом 1916 та 1917 років використовувалися в резерві вздовж більшої частини фронту, зокрема в битві на Соммі влітку 1916 року, а також під Верденом. З 26 липня 1917 року і до кінця війни — командир 7-ї дивізії ландверу (1-ї Королівської Вюртемберзької), одночасно з 15 лютого по 3 жовтня 1918 року — корпусу «Кнерцер», який діяв на Східному фронті в Україні.
Звання
Фенріх портупеї (30 вересня 1876) Другий лейтенант (9 лютого 1878) Перший лейтенант (14 серпня 1887) Ротмістр (29 березня 1892) Майор (24 лютого 1897) Оберстлейтенант (18 квітня 1903) Оберст (10 квітня 1906) Генерал-майор (20 квітня 1910) Генерал-лейтенант (4 лютого 1913) Генерал кінноти запасу (25 лютого 1918)
Нагороди
Орден Філіппа Великодушного, лицарський хрест 1-го класу (18 квітня 1894) Орден Залізної корони 3-го класу (Австро-Угорщина; 1894) Орден Червоного орла 3-го класу (1894) 2-го класу із зіркою (21 липня 1914) Орден «За заслуги» (Вальдек) 3-го класу (10 квітня 1895) Орден Фрідріха (Вюртемберг) лицарський хрест 1-го класу (1897) командорський хрест 2-го класу (25 лютого 1908) командорський хрест 1-го класу (6 грудня 1913) мечі до командорського хреста 1-го класу (22 квітня 1916) великий хрест з мечами (27 червня 1918) Столітня медаль (1 червня 1898) Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (27 серпня 1899) 2-го класу (17 вересня 1909) зірка до ордена 2-го класу (29 вересня 1912) 1-го класу з мечами (6 червня 1918) Хрест «За вислугу років» (Вюртемберг) 1-го класу (25 років; 6 грудня 1901) Орден Вюртемберзької корони лицарський хрест (25 лютого 1902) почесний хрест (25 лютого 1905) командорський хрест (3 травня 1912) зірка і мечі до командорського хреста (5 жовтня 1916) Орден Альберта (Саксонія) офіцерський хрест (1 березня 1904) великий хрест з мечами (5 вересня 1916) Орден дому Ліппе, почесний хрест 2-го класу (6 травня 1904) Орден «За військові заслуги» (Баварія) офіцерський хрест (17 вересня 1909) 2-го класу (8 серпня 1912) 2-го класу із зіркою і мечами (6 березня 1915) 1-го класу з мечами (25 серпня 1918) Орден Церінгенського лева, командорський хрест 1-го класу (30 квітня 1912) Залізний хрест 2-го класу (11 травня 1915) 1-го класу Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 2-го класу з військовою відзнакою (16 лютого 1918)
Посилання
Кнерцер на сайті The Prussian Machine.