Оле́г Микола́йович Кожем'я́ко (, село Чернігівка, центр Чернігівського району Приморського краю, Російська Федерація) — російський діяч, губернатор Коряцького автономного округу (2005—2007), губернатор Амурської області (2008—2015), губернатор Сахалінської області (2015—2018), губернатор Приморського краю з 20 грудня 2018 року (т.в.о. з 26 вересня до 20 грудня 2018 року). Єдиний російський губернатор, який очолював чотири регіони. Кандидат економічних наук. Секретар Приморського регіонального відділення партії «Єдина Росія» з 11 листопада 2019 року. Член Ради Федерації РФ з 27 листопада 2002 до 29 вересня 2004 року.

Життєпис Батько, Микола Іванович Кожем'яко, родом із села Миколаївка Бурейського району Амурської області, був восьмою дитиною в родині будівників залізниці — переселенців із Чернігівської губернії та Білорусі. Мати, Зінаїда Кожем'яко, також народилася в Амурській області, походила із родини переселенців із Білорусі. Після народження двійнят (Олега та його сестри Ольги), родина Кожем'яко переїхала з Чернігівки до Лучегорська, де батьки брали участь у будівництві Приморської ДРЕС. Після завершення будівництва Микола Іванович Кожем'яко залишився працювати в будівельному управлінні ДРЕС до 1996 року.

У 1979 році Олег Кожем'яко подавав документи на історичний факультет Далекосхідного державного університету, але не пройшов конкурсу.

З 1980 року навчався у Владивостоцькому будівельному технікумі Міністерства оборони СРСР. Проте навчання у ньому не завершив. Перейшов до Хабаровського монтажного технікуму.

У 1981—1982 роках працював у Лучегорську на Приморській ДРЕС тресту «Дальенергобуд», був слюсарем-сантехніком електроцеху, майстром цеху гідротехнічних споруд будівельного управління.

У 1982 році закінчив Хабаровський монтажний технікум.

З листопада 1982 до листопада 1984 року служив у будівельних військах Збройних сил СРСР в Алтайському краї.

З 1985 до 1988 року працював майстром з капітального ремонту та навчався на економічному відділенні Далекосхідного комерційного інституту у Владивостоці.

У 1987 році заснував кооператив «Галатея» з вирощування та продажу квітів. У 1989 році створив кооператив «Приморський», який пізніше став виробничо-харчовим об'єднанням «Приморське» у Владивостоці.

У 1992 році закінчив Далекосхідний комерційний інститут. З 1990-х років Олег Кожем'яко був відомий як друг і соратник приморського губернатора Євгена Наздратенка.

У 1995 році обраний заступником голови ради директорів ВАТ «Преображенська база тралового флоту» (ПБТФ). У 1997 році ВХО «Приморське» стало основним акціонером ПБТФ, і в червні 1998 року Кожем'яко очолив раду директорів ПБТФ.

9 грудня 2001 року обраний депутатом Законодавчих зборів Приморського краю 3-го скликання.

27 листопада 2002 року обраний представником Законодавчих зборів Приморського краю в Раді Федерації РФ. 11 грудня 2002 року голова Ради Федерації Сергій Миронов підтвердив повноваження Олега Кожем'яко. У Раді Федерації входив до Комітету з природних ресурсів та охорони навколишнього середовища, комісії у справах молоді та спорту, комісії з інформаційної політики.

29 вересня 2004 року за власним бажанням склав повноваження сенатора від Законодавчих зборів Приморського краю, хоча згідно із законом міг працювати аж до червня 2006 року. Незабаром став радником спікера Ради Федерації та голови «Партії життя» Сергія Миронова.

18 січня 2005 року призначений віцегубернатором Коряцького автономного округу. 25 січня 2005 року законодавча дума Коряцького автономного округу затвердила Кожем'яко на посаді.

9 березня 2005 року президент РФ Володимира Путін призначив віцегубернатора Олега Кожем'яко тимчасово виконуючим обов'язки губернатора Коряцького автономного округу.

7 квітня 2005 року президент РФ Володимир Путін вніс кандидатуру Олега Кожем'яко на розгляд думи Коряцького автономного округу для наділення його повноваженнями губернатора автономії. 14 квітня 2005 року дума одноголосно затвердила Кожем'яко губернатором округу, «за» проголосували всі 12 депутатів.

14 квітня 2005 — 1 липня 2007 року — губернатор Коряцького автономного округу. 1 липня 2007 року склав повноваження у зв'язку з об'єднанням Корякії та Камчатки.

21 липня 2007 року Олег Кожем'яко увійшов до складу консультативної комісії Держради та отримав посаду помічника глави Адміністрації президента Російської Федерації.

16 жовтня 2008 року губернатор Амурської області Микола Колесов склав повноваження після низки корупційних скандалів, пов'язаних з урядом Амурської області. Президент Дмитро Медведєв прийняв відставку та одночасно указом призначив Олега Кожем'яко тимчасово виконуючим обов'язки губернатора Амурської області. Також 16 жовтня 2008 року президент РФ Дмитро Медведєв вніс кандидатуру Олега Кожем'яко на розгляд Законодавчих зборів Амурської області для наділення його повноваженнями губернатора. 20 жовтня 2008 року Законодавчі збори Амурської області затвердили Олега Кожем'яко на посаді губернатора області. «За» проголосували 22 депутати, проти — 9.

20 жовтня 2008 — 25 березня 2015 року — губернатор Амурської області.

У 2009 році Кожем'яко став співвласником заводу з випуску лікеро-горілчаної продукції «Арго-1».

У липні 2012 року за результатами внутрішньопартійного праймеріз Амурське регіональне відділення «Єдина Росія» висунула Кожем'яко кандидатом на посаду губернатора Амурської області. На виборах, що відбулися 14 жовтня 2012 року, здобув перемогу з результатом 77,28 % голосів.

25 березня 2015 року відповідно до указу президента РФ призначений тимчасово виконувачем обов'язків губернатора Сахалінської області (до 13 вересня 2015 року) замість звільненого Олександра Хорошавіна. У вересні 2015 року Олег Кожем'яко обраний губернатором Сахалінської області на дострокових виборах з результатом 67,8 % голосів.

13 вересня 2015 — 26 вересня 2018 року — губернатор Сахалінської області.

26 вересня 2018 року був призначений тимчасово виконувачем обов'язків губернатора Приморського краю. Був т.в.о. губернатора Приморського краю до 20 грудня 2018 року. 16 грудня 2018 року Олег Кожем'яко здобув перемогу на повторних виборах губернатора Приморського краю.

З 20 грудня 2018 року — губернатор Приморського краю.

11 вересня 2023 року знову переміг на виборах губернатора Приморського краю, отримавши 72,78 % голосів.

Олег Кожем'яко є активним прихильником ведення бойових дій проти України. У 2022 році, з його ініціативи, в Примор'ї було створено кілька загонів найманців добровольців «Тигр», на утримання яких виділяються великі гроші.

19 жовтня 2022 року включений до санкційного списку України як «глава державного органу, який здійснював підтримку/заохочення/публічне схвалення політики РФ, спрямованої на проведення військових дій та геноцид цивільного населення в Україні».

24 лютого 2023 року включений Державним департаментом США до списку санкцій осіб причетних до «здійснення російських операцій та агресії щодо України, а також до незаконного управління окупованими українськими територіями на користь РФ», зокрема за «заклик громадян на війну в Україні». 24 лютого 2024 року включений до списку санкцій Австралії за причетність до депортації українських дітей до Росії.

Родина Дружина — Ірина Герасименко. Олег Кожем'яко має трьох дітей, з них двоє рідних (син Микита та дочка Аліса), і прийомна дочка загиблих родичів Валерія.

Нагороди та відзнаки орден «За заслуги перед Вітчизною» III ст. (Російська Федерація) (23.03.2012) — за великий внесок у соціально-економічний розвиток суб'єктів Російської Федерації та багаторічну сумлінну роботу орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ст. (Російська Федерація) (28.06.2007) — за великий внесок у соціально-економічний розвиток автономного округу орден Пошани (Білорусь) (22.09.2017) — за значний особистий внесок у розвиток всебічного співробітництва між Республікою Білорусь та Російською Федерацією Почесна грамота Президента Російської Федерації (27.01.2010) — за активну участь у підготовці та проведенні засідань Державної ради Російської Федерації Почесна грамота уряду Російської Федерації (11.11.2009) — за великий особистий внесок у розвиток рибогосподарської галузі медаль «За внесок у зміцнення оборони Російської Федерації» (Міністерство оборони РФ, 2019) спеціальна премія «За підтримку театрального мистецтва Росії» Національної театральної премії «Золота маска» (2025) ювілейний знак «80-річчя визволення Гомельської області» (12.08.2024) Дійсний державний радник Російської Федерації 3 класу

Примітки

Джерела Кожемяко Олег Николаевич: Личное дело // Коммерсантъ: газета. 2008. № 189 (4006) (17 октября). С. 3. Чернышев А. Сергей Дарькин не смог победить Евгения Наздратенко: Приморский парламент остался без представителя в Совете федерации // Коммерсантъ: газета. 2002. № 194 (2563) (24 октября). С. 4 Кожемяко Олег Николаевич — член Совета Федерации Федерального Собрания Российской Федерации от Приморского края с нояб. 2002 по сент. 2004