«Дівчина, жінка, інакша» () — восьмий роман Бернардін Еварісто. Вийшов 2019 року у видавництві Hamish Hamilton, розповідає про життя 12 персонажів у Великій Британії упродовж кількох десятиліть. Книжка стала однією із лауреаток Букерівської премії 2019 року разом із романом «Заповіти» Маргарет Етвуд.

Роман «Дівчина, жінка, інакша» здобув понад 30 нагород «Книжка року» та «Книжка десятиліття», а також був визнаний однією з 19 найкращих книжок 2019 року за версією Барака Обами та улюбленою книжкою 2019 року за версією Роксани Гей. Серед нагород — «Книжка року в художній літературі» Британської книжкової премії 2020 року, де Еварісто також перемогла в номінації «Автор року». Крім того, роман здобув премію Indie Book Award за художню літературу та Золоту медаль почесного патронажу. Він був фіналістом премії Орвелла за політичну художню літературу, премії Австралійської книжкової індустрії та Жіночої літературної премії.

Огляд Роман «Дівчина, жінка, інакша» розповідає про життя кожної з 12 головних героїнь, які подорожують світом. Книжка поділена на чотири розділи, кожен з яких містить епізоди про трьох людей, які певним чином безпосередньо пов'язані одне з одним, більшість з них — родичі (наприклад, мати та дочка). Хоча кожна персонажка має окремий розділ, дія якого відбувається в певний час, їхні життя переплітаються різними способами — від друзів та родичів до випадкових знайомих.

Книжка починається з того, що драматургиня Амма перебуває в передчутті прем'єри своєї нової постановки «Остання амазонка з Дагомеї» в лондонському театрі. П'єса основана на вигаданому житті дагомейської амазонки. Події останнього розділу книжки відбуваються на вечірці після прем'єри п'єси, на якій присутні та взаємодіють багато персонажів, хоча й не обов'язково знають одне одного. Епілог містить сюжетний поворот, після якого історія завершується так:Йдеться не про те, щоб щось відчувати чи вимовляти слова

це про те, щоб бути

разомСеред тем, що досліджуються в житті персонажів, є расизм, фемінізм, політика, патріархат, успіх, стосунки, гендер та сексуальність. На запитання про мотивацію для написання твору Еварісто відповіла:Я прагнула надати відсутності відчуття присутності. Мене дуже непокоїло, що темношкірі британські жінки майже не представлені в літературі. Я звела оповідь до 12 персонажок — від підлітки до жінки у свої дев’яносто з гаком — і хотіла показати їхній життєвий шлях від народження, хоча й не в лінійній формі. У романі «інакшість» можна тлумачити по-різному: цих жінок маргіналізують у різні способи, інколи навіть вони самі одна одну маргіналізують. Мені також було важливо, щоб цей твір сприймали як роман про жінок.

Огляд дійових осіб роману

Роман охоплює кілька поколінь та описує сімейні стосунки, дружбу, колегіальні стосунки, стосунки між наставником і підопічним, однокласників, навчальні групи тощо.

Всі ці висновки умовні, і читачеві потрібно самостійно визначати, хто є хто. Огляд демонструє стосунки між поколіннями: наймолодше розташоване внизу, найстарше — нагорі.

Теми

Інтерсекційність Роман досліджує, як раса, сексуальність, гендер, історія та економічна стратифікація перетинаються, визначаючи досвід жінок у романі. В університеті Язз створює групу друзів, яких об'єднує те, що вони є кольоровими людьми. Вона вороже ставиться до Кортні, білої дівчини з Саффолка, яка приєднується до їхньої групи, бо вважає, що не змогла б зрозуміти, як це — бути «однією з небагатьох темношкірих дівчат на білому кампусі». Під час поїздки до Лондона, щоб відвідати свою подругу Ненет, дочку єгипетського дипломата, вона дізнається, що її подруга дуже багата, і її університетські роботи написав професор у відставці. Цей досвід відчужує Язз, і вона усвідомлює, що, попри те що є кольоровою жінкою, її життя більше подібне до життя її білої подруги з нижчого середнього класу. Кортні, яка сама походить із фермерського середовища, порушує проблему інтерсекційних обмежень підходу, який зосереджується лише на расовому вимірі соціальних привілеїв. Посилаючись на Роксану Ґей, вона каже:Роксан Гей застерігала від ідеї «олімпіади привілеїв» і писала в книжці «Погана феміністка», що привілей є відносним і контекстуальним. І я з цим згодна, Язз — тобто де це все закінчується? Чи є Барак Обама менш привілейованим, ніж білий «реднек», який виріс у трейлерному парку з матір'ю-наркозалежною-одиначкою та батьком, що сидів у в'язниці? Чи є людина з тяжкою інвалідністю привілейованішою, ніж сирійський шукач притулку, якого катували? Роксана стверджує, що нам потрібно знайти новий дискурс для обговорення нерівності.Ця ідея пронизує всю книжку. Хоча дванадцять жінок у книжці переживають різні форми гноблення, багато з них відтворюють інтерсекційні механізми виключення, зумовлені їхнім життєвим досвідом, класовою належністю та соціальним статусом. Багато персонажів взаємно «іншують» одне одного. Спрощене уявлення Домінік про Ширлі як про «суху гетеросексуальну вчительку» заважає їй побачити, наскільки подібними були їхні життєві досвіди. Пенелопа, яка більшу частину життя фактично не усвідомлює свого темношкірого походження, також «іншує» Баммі, називаючи її просто «своєю африканською прибиральницею» (адже прийомні батьки виховали її з переконанням, що білі — це вища раса). Коли Пенелопа дізнається про своє справжнє африканське коріння (Гетті), вона відмовляється від своїх расистських поглядів, усвідомлюючи, що історія Гетті невіддільно переплетена з її власною.

Пропонуючи відповідь на заклик Ґей до нового способу говорити про нерівність, Еварісто розповідає історії цих дванадцяти персонажок так, щоб читачі могли по-людськи зрозуміти їхній досвід, а не сприймати їх через стереотипи.

Прийняття

Критична реакція Емілі Родс з Financial Times сказала: «Еварісто чутливо пише про те, як ми виховуємо дітей, як ми будуємо кар'єру, як ми сумуємо та як ми любимо», водночас Йоганна Томас-Корр з The Sunday Times описує книжку «Дівчина, жінка, інакша» як: «тріумфально багатогранний роман, поєднання прози й поезії, що розповідає про боротьбу, прагнення, конфлікти й зради дванадцяти (переважно) темношкірих жінок і одного небінарного персонажа». Поліфонія голосів Еварісто є успішною та переконливою, за словами Джозі Мітчелл з Literary Review, яка пише: «Ці перспективи взаємно доповнюють і водночас заперечують одна одну, формуючи розкішну, атмосферну палітру голосів». За словами Сари Ладіпо Маньїки, яка пише для New Statesman, Еварісто «й далі розширює та вдосконалює наш літературний канон. Якщо ви хочете зрозуміти сучасну Британію, це саме та письменниця, яку варто читати».

Відзнаки Роман «Дівчина, жінка, інакша» став співпереможцем (разом із «Заповітами» Маргарет Етвуд) Букерівської премії 2019 року та був номінований на премію Гордона Берна 2019 року. Судді Букерівської премії схарактеризували твір як «книжку, яку варто обов'язково прочитати, про сучасну Британію та жіночий досвід». Газета «Вашингтон Пост» назвала його однією з десяти найкращих книжок 2019 року.

Роман «Дівчина, жінка, інакша» був однією з 19 вибраних книжок Барака Обами 2019 року та вибором Роксани Гей 2019 року, а також 12-м бестселером серед художніх творів у твердій палітурці у Великій Британії. Він є бестселером Sunday Times та книжкою десятиліття за версією The Guardian і був визнаний книжкою року 25 разів, зокрема як найкраща книжка про ЛГБТ за версією «O, The Oprah Magazine», 100 обов'язкових до прочитання книжок за версією журналу Time, 28 найкращих міжнародних художніх творів за версією CBC, 13 найкращих феміністичних книжок за версією журналу Elle, вибір року редакторів Amazon та найкраща книжка року за версією Apple Books, а також найкраща аудіокнига 2019 за версією газети The Times

Еварісто здобула визнання як одна з жінок, які змінили правила гри за версією Financial Times 2019 року, і наразі входить до короткого списку премій «Жінка року», «Британська книжкова премія: книжка року» та премії «Publishing Triangle» (США). Вона ввійшла до списку 100 жінок 2020 року від OkayAfrica, а також входить до короткого списку премії Орвелла за політичну художню літературу, премії «Скляний дзвін», премії Австралійської книжкової індустрії та премії «Visionary Honors».

Роман «Дівчина, жінка, інакша» ввійшов до списку «Велике ювілейне читання» з 70 книжок, відібраних експертною групою та оголошених BBC та The Reading Agency у квітні 2022 року, щоб відсвяткувати платиновий ювілей Єлизавети II у червні 2022 року.

Переклад українською

Примітки