Газопереробний комплекс Південного Парсу – сукупність газопереробних заводів, споруджених в межах розробки іранської частини найбільшого в світі газоконденсатонафтового родовища Південний Парс/Північне.
Газопереробні заводи Мега-проєкт розробки Південного Парсу розділили на 28 фаз, з яких станом на середину 2020-х років ввели в дію 24. Частина із цих 24 фаз об’єднана в єдині проєкти, тому для роботи з їх продукцією спорудили 14 газопереробних заводів, згрупованих на двох майданчиках в Ассалує та Тонбаку, що знаходяться на відстані близько 60 кілометрів один від одного.
Загальна інформація про фази/ГПЗ, їх потужність та час введення в експлуатацію наведена в таблиці. ФазаРозташу-ванняВведено в експлуа-таціюПотужність на прийом, млн м3/добаДобова виробнича потужність, товарна продукціягаз, млн. м3конденсат, тис. барелівЗНГ, тоннетан, тоннсріка, тонн2&3Ассалує2003565080 4001Ассалує2004282540 2004&5Ассалує2005565080300027504006&7&8Ассалує 20081041001584400 9&10Ассалує20085650802900275040012Тонбак20158578110 75015&16Ассалує20155650802900275040013Тонбак20195650803000275040017&18Ассалує20175650802900275040019Тонбак20175650773000275040020&21Ассалує20175650752900275040022&23&24Тонбак20195650773000275040011Тонбак2021565080 2750 275040014Тонбак202356507527502750400 Газ від фаз 6&7&8, що має підвищений вміст сірководню, після вилучення конденсату та ЗНГ спрямовується по газопроводу IGAT V для подальшої переробки або використання в операціях з підтримки пластового тиску. З 2020-го він також може перероблятись на розташованому в Ассалує газопереробному заводі компанії Bushehr Petrochemical.
На фазах 1 та 2&3 після вилучення конденсату та сірки багатий на гомологи метану газу спрямовується на газопереробний завод компанії Pars Petrochemical.
Продукція фази 12 призначалась для заводу зі зрідження Іран ЗПГ, проте станом на середину 2020-х його так і не змогли завершити. При цьому з 2021-го фаза постачає ресурс на газопереробний завод компанії KPRC.
Логістика проєкту Доставку продукції свердловин з офшорних платформ забезпечує багатониткова газопровідна система Південного Парсу.
Для видачі товарного газу стандартної специфікації призначені магістральні газопроводи IGAT III, IGAT IV, IGAT VI, IGAT VII, IGAT VIII, IGAT IX. Частину цього ресурсу споживають у потужній індустріальній зоні хімічного спрямування Парс, зокрема, для роботи:
– заводів азотних добрив компаній Pardis Petrochemical та Hengam Petrochemical;
– заводів метанолу компаній Zagros Petrochemical, Marjan Petrochemical, Middle East Kimiya-e-Pars, Sabalan Petrochemical та Arian Methanol Petrochemical (при цьому в середині 2020-х також очікувався запуск заводів метанолу Dena Petrochemical та Apadana Methanol і велось будівництво заводу Lavan Industry Development);
– ТЕС Ассалує компанії Persian Gulf Mobin Energy, ТЕС Ассалує компанії Damavand Petrochemical, ТЕС Ассалує компанії MAPNA та ТЕС Іран ЗПГ.
Етан використовують місцеві нафтохімічні заводи компаній Kavian Petrochemical, Morvarid Petrochemical, Jam Petrochemical, Bushehr Petrochemical.
Частина конденсату спрямовується на завод ароматичних вуглеводнів компанії Nouri (Borzuyeh) Petrochemical. Крім того, у блоці Тонбак розпочали спорудження конденсатопереробного заводу Сіраф, проте цей проєкт посувався із затримками та, як очікується, має бути введений в експлуатацію в 2026 році із доволі малою потужністю.
Призначені для використання за межами регіону конденсат, пропан, бутан та сірку вивозять через нафтохімічний порт Парс, при цьому значну частину конденсату спрямовують на введений у другій половині 2010-х років іранський конденсатопереробний завод у Бандар-Аббасі (що дозволило припинити імпорт світлих нафтопродуктів, викликаний зростанням споживання та проблемами із застарілими технологіями класичних нафтопереробних заводів Ірану).
Примітки