Ай-Пе́трі () — вершина Кримських гір висотою в 1234,2 м. Розташована на Ай-Петринській яйлі на північ від Алупки і над селищем Кореїз. На плато розташоване село Охотниче.
Етимологія назви З «святий», «Петро» — «Гора святого Петра». Те саме миси на Кримському півострові Ай-Тодор, Ай-ФокаЯнко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: «Знання», 1998..
Геологія Складається з вапняків. Скелі Ай-Петрі нагадують зуби гігантського дракона, що здіймається над яйлою. Чотири з них мають висоту від 7 до 19 метрів, маленьких піків набагато більше, утворених під час вивітрювання неоднорідних рифових вапняків. Ай-Петрі — викопний кораловий риф, де глибина рифових вапняків 600 м.
150—160 мільйонів років тому в околицях Ай-Петрі активно діяли вулкани, залишки їх можна побачити біля селищ Мелас і Форос.
Клімат На Ай-Петрі спостерігається максимальна кількість днів з туманами (не тільки в Криму, але й в Україні) — 215. Максимальна сума опадів — 1718 мм (зафіксована в 1981 р.). Ай-Петрі — найвітряніше місце Криму і України — (в 1949 році вітер зі швидкістю понад 15 м/с дув тут протягом 125 днів). На Ай-Петрі зареєстрована і найвища швидкість вітру — 50 м/с. На плато є вітроелектростанція (зараз вона в неробочому стані). У радянські часи тут було споруджено комплекс радарних станцій стеження за повітряним і космічним простором.
Рослинність Тут проростає близько 600 видів деревно-чагарникових і трав'янистих рослин. На південних схилах росте буковий ліс з домішкою сосни. З висоти 1000—800 метрів над рівнем моря починається пояс сосни кримської, яка в першому ярусі росте з дубом, а в другому — з ялівцем колючим. Нижче 400 метрів — пояс чагарникових угрупувань з ялівців, грабинника, держидерева і багатьох інших чагарників з домішкою дуба. Тут можна зустріти фісташку туполисту, суничне дерево зі своєрідною гладкою червонуватою корою, тонкий зовнішній шар якої щорічно змінюється, і з вічнозеленим листям, і багато інших. У лісах багато плодово-ягідних дерев і чагарників. На схилах Ай-Петрі і на плато зростають майже всі поширені види горобин: звичайна, великоплідна, берека, грецька та інші.
Туризм На Ай-Петрі проведена канатна дорога з найдовшим у Європі безопорним прольотом — Місхор — Сосновий Бір — Ай-Петрі. Окрім канатної дороги, до гори можна дістатися автомобілем трасою Ялта—Бахчисарай, яка проходить повз вершину, після виїзду на плато. Пішки — від водоспаду Учан-су стежкою Таракташ до виходу на яйлу й ґрунтовою дорогою до траси Ялта—Бахчисарай. Також на гору ведуть численні альпіністські маршрути, в тому числі через зубці Ай-Петріwww.tkg.org.ua .
З гори відкривається прекрасна панорама на берег і місто Ялта. Ай-Петрі занесена до Книги рекордів України, як найбільш вітряне місце в Україні. На ній 125 днів на рік віє вітер, його швидкість досягає 50 м/с .
Печери Ай-Петрі (класифіковані) Назва Глибина, м Довжина, м Категорія Вдовиченко 196 250 3а Водяна 85 115 2а Геофізична 80 225 2а Дружба 45 50 1 Перлинова 85 170 2а ЗЮК 80 80 1 Каберне 45 50 1 Камнепадна 105 200 2а Каскадна 400 1500 3б Красноярська 60 80 1 Ліра 75 70 1 Маяковського 80 85 1 Палласса 20 20 1 Пастушача 155 200 2б Прима 70 90 1 Севастопольська 200 255 2б Сніжна 56 56 1 Сусанінська 50 50 1 Сююрю-Кая 100 115 2а Триглазка 40 115 1 Тропан 45 50 1 Узунджа +20 1500 3а Емпірична 77 80 1 Ялтинська 31 31 1
Галерея
Див. також
Канатна дорога Місхор — Ай-Петрі 1000-річний тис на Ай-Петрі Печера Триглазка Геофізична печера (Крим)
Примітки
Джерела Топонимический словарь Крыма Ай-Петрі в різні пори року на Кримській стежинці Байцар Андрій Любомирович. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
Література Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
Посилання Ай-Петрі // ВУЕ
Печери Ай-Петрі на сайті «Печери України»