Пауль Фрідріх Трібіг, з 5 березня 1870 року фон Трібіг (; 15 червня 1826, Графенау — 11 жовтня 1894, Людвігсбург) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант Вюртемберзької армії.

Біографія Пауль Фрідріх Трібіг був сином Йоганна Крістіана Фрідріха Трібіга (1796–1851), пастора в Деффінгені, та його дружини Луїзи, уродженої Шнайдер (1802–1856). До військової служби він був студентом підготовчого інституту.

Він вступив до Людвігсбурзького офіцерського навчального інституту як повноцінний кадет 23 вересня 1842 року. Після завершення навчання його було підвищено до лейтенанта 24 серпня 1846 року та призначено до артилерії. Там, 29 січня 1848 року, його було підвищено до оберлейтенанта (з патентом від 2 лютого). 11 липня 1848 року його було призначено ад'ютантом полку. Зрештою, 6 серпня того ж року його було призначено офіцером роти в артилерію з окладом оберлейтенанта. 25 вересня 1855 року його було підвищено до гауптмана (з патентом від 3 жовтня).

Після призначення командиром 12-ї півбатареї 9 травня 1859 року він став ад'ютантом артилерійської бригади під командуванням генерал-лейтенанта Фіделя Карла фон Баур-Брайтенфельда 31 липня. 1 вересня 1861 року він отримав командування 3-ю пішою батареєю.

19 березня 1866 року його було переведено до штабу генерал-квартирмейстера, де він служив у тактичному відділі на посаді коменданта Людвігсбурзької військової школи. 11 червня 1866 року його перевели до Управління артилерії при штабі 8-го армійського корпусу. Однак, він повернувся звідти 1 вересня того ж року та знову приєднався до Тактичного відділу.

14 травня 1867 року його було підвищено до майора та штабного офіцера на тій самій посаді. 4 травня 1868 року його було призначено начальником штабу корпусного командування Вюртемберзької армії. Там його було підвищено до оберстлейтенанта 4 січня 1869 року.

28 березня 1870 року його було підвищено до оберста та призначено генерал-квартирмейстером. Як начальник Генерального штабу Вюртемберзької польової дивізії, він брав участь у Французько-прусській війні 1870/71 років.

18 грудня 1871 року його було призначено до 1-го Нассауського піхотного полку № 87 у Майнці, одночасно з призначенням до Генерального штабу. 14 жовтня, 1872 року його було призначено командиром 5-го Вюртемберзького піхотного полку (гренадерського полку) «Король Карл» № 123.

1 грудня 1873 року фон Трібіга було зараховано до штабу його полку та призначено командиром 54-ї піхотної бригади (4-ї Королівської Вюртемберзької).Militär-Wochenblatt. Nr. 98 vom 5. Dezember 1874, S. 982. Там же 1 березня 1875 року його було підвищено до генерал-майора.Militär-Wochenblatt. Nr. 21 vom 13. März 1875, S. 418. Після переведення до 53-ї піхотної бригади (3-ї Королівської Вюртемберзької) він прийняв командування бригадою з 9 лютого 1878 року по 17 червня 1879 року.Militär-Wochenblatt. Nr. 16 vom 23. Februar 1878, S. 263. Згодом його було призначено комендантом Штутгарта та головою Вищої ради з набору рекрутів.Militär-Wochenblatt. Nr. 54 vom 2. Juli 1879, S. 951.Militär-Wochenblatt. Nr. 57 vom 12. Juli 1879, S. 999. На цій посаді він був підвищений до генерал-лейтенанта 5 квітня 1881 року.Militär-Wochenblatt. Nr. 33 vom 20. April 1881, S. 663.

Після схвалення його клопотання про вихід на пенсію, фон Трібіг був офіційно відправлений у відставку 6 липня 1888 року з отриманням встановленої законом пенсії. Через кілька днів його також було звільнено з обов'язків голови Вищої ради з набору рекрутів.Militär-Wochenblatt. Nr. 61 vom 11. Juli 1888, S. 1297.Militär-Wochenblatt. Nr. 63 vom 18. Juli 1888, S. 1336.

Фрідріх фон Трібіг помер 11 жовтня 1894 року у віці 68 років у Людвігсбурзі. Його поховання відбулося на Празькому цвинтарі у Штутгарті за участю великої кількості осіб, серед яких були герцог Альбрехт Вюртемберзький, принц Герман Саксен-Веймар-Айзенахський, лорд-камергер Карл Зігмунд Фелікс фон Райценштайн та генерал-лейтенант і генерал-ад'ютант короля Вільгельма II Куно фон Фалькенштайн.

Сім'я Трібіг одружився з Юлією Марією Генрієттою, уродженою Фрейблер (1830–1897), 22 жовтня 1855 року в гарнізонній церкві в Людвігсбурзі. Серед їхніх дітей був син Фрідріх (1861–1946), який, як і його батько, також дослужився до звання генерал-лейтенанта Вюртемберзької армії.

Нагороди

Орден Червоного орла 4-го класу (квітень 1861) 2-го класу (вересень 1875)Militär-Wochenblatt. Nr. 82 vom 11. Oktober 1876, S. 1442. 1-го класу на емальованій стрічці ордена Корони (жовтень 1885)Militär-Wochenblatt. Nr. 21 vom 13. März 1885, S. 1442. Орден Фрідріха (Вюртемберг) лицарський хрест (5 березня 1867) командорський хрест 2-го класу з мечами (3 березня 1873) командорський хрест 1-го класу з мечами (березень 1880)Militär-Wochenblatt. Nr. 20 vom 10. März 1880, S. 347. Хрест «За вислугу років» (Вюртемберг) 1-го класу (25 років; 1 березня 1869) Орден Вюртемберзької корони, лицарський хрест (5 березня 1870) Залізний хрест 2-го класу (вересень 1870) — за заслуги в битві при Седані. 1-го класу (1 вересня 1872) Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу (24 листопада 1870) Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), лицарський хрест (28 грудня 1870) Орден Альберта (Саксонія), командорський хрест 2-го класу з військовою відзнакою (18 квітня 1871) Орден Святої Анни 2-го ступеня (Російська імперія; 1871) Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71

Примітки