Папірус 17 (позначається як у нумерації Грегорі-Аланда) — це рання копія Нового Заповіту грецькою мовою, папірусний рукопис Послання до Євреїв, який містить вірші 9:12–19. Рукопис палеографічно датують IV століттям, однак за оцінкою він може походити з кінця III століття.
Опис Аркуш зберігся у фрагментарному стані (первісний розмір — приблизно 19 × 25 см)Philip W. Comfort, The Text of the Earlies of New Testament Greek Manuscripts (2001), p. 101. . Текст доповнює відсутні фрагменти Ватиканського кодексу (починаючи з Євр. 9:14). У рукописі послідовно використовуються . Писар застосовував розділові знаки між віршами 12 і 13, а також 15 і 16. помилок у тексті не виявлено. Рукопис був знайдений графом Кроуфордом в ЄгиптіFrederic G. Kenyon, "Handbook to the Textual Criticism of the New Testament", London2, 1912, p. 44.та опублікований у 1911 році Ґренфеллом та Гантом .
Текст Грецький текст кодексу належить до александрійського типу. Курт Аланд відніс його до Категорії II .
Місцезнаходження Зараз зберігається у бібліотеці Кембриджського університету у Кембриджі.
Див. також Список папірусів Нового Заповіту Текстологія
Примітки
Джерела
Посилання P.Oxy.LXIV 1078 from Papyrology at Oxford's "POxy: Oxyrhynchus Online"