У грецькій та римській міфології Креуса () — дружина Енея, легендарного героя та засновника Альба-Лонги, мати Асканія. За словами Аполлодора, була дочкою Пріама, останнього царя Трої, та його дружини Гекуби. Автори часто зображують її присутньою під час розграбування Трої, коли вона тікала з міста разом із чоловіком.

У «Енеїді» Вергілія, під час розграбування Трої, Креуса губиться в метушні, поки їхня родина намагається втекти. Коли Еней повертається, щоб знайти її, він зустрічає її тінь, яка повідомляє йому про його майбутні подорожі.

Генеалогія Гомер не згадує про дружину Енея.Gantz, p. 610. Павсаній, поет та автор «Кіпрій», називають його дружину Еврідікою.Gantz, p. 610; Pausanias, 10.26.1. Лише в I столітті до н. е., у творах Вергілія, Лівія та Діонісія Галікарнаського, Креусу вперше згадано як дружину Енея. В цих оповідях вона є матір'ю Асканія, сина Енея, а Діонісій додатково вказує Пріама як її батька.Вергілій, Енеїда 2.541; Livy, 1.3.2; Діонісій Галікарнаський, Roman Antiquities 3.31.4 (pp. 136, 137). Міфограф Аполлодор називає Креусу дочкою Пріама та Гекуби, але не згадує, що вона була дружиною Енея,Gantz, p. 610; Apollodorus, 3.12.5. а Гігін також включає Креусу до свого переліку дітей Пріама.Hyginus, 90 (Smith and Trzaskoma, p. 127). Окрім Асканія, в інших джерелах згадано другого сина Креуси та Енея; в одній схолії до «Енеїди» цю дитину називають Еврібатом, тоді як в іншій схолії до «Александри» Лікофрона його називають Еврілеоном.Berger-Doer, p. 128.

Як у дочки Пріама та Гекуби, серед братів і сестер Креуси були легендарний воїн Гектор; залицяльник Єлени Паріс; пророчиця Кассандра; Троїл; та Поліксена, кохана Ахіллеса.Apollodorus, 3.12.5

Міфологія

Грецькі джерела У поемі Лікофрона «Александра» греки були готові дозволити Енею взяти щось із собою з дому, і він обрав свого батька та домашніх богів, вирішивши залишити дружину, дітей та майно.Gantz, p. 652; Hard, p. 480; Лікофрон, Александра 1263–9 (pp. 424, 425). Хоча Лікофрон не називає імені його дружини, схолія в уривку ідентифікує її як Креусу.Gantz, p. 653; Horsfall, p. 516 on line 738. Павсаній стверджує, що Рея та Афродіта врятували Креусу від грецького рабства через те, що вона була дружиною Енея, одного зі смертних синів Афродіти.Павсаній, 10.26.1.

«Енеїда» Вергілія

Смерть Креуси з волі богів коротко описує Вергілій у його епічній поемі «Енеїда». Коли Троя падає під навалою греків, Еней іде до свого дому, щоб вивести свого батька Анхіса, Креусу та їхнього сина Асканія з міста в сільську місцевість. Анхіс відмовляється залишати дім, і Еней вирішує, що він волів би залишитися в Трої та загинути в бою, ніж покинути батька. Креуса хапає його за ноги і благає подумати про те, що станеться з Асканієм, Анхісом та нею самою, якщо Енея вб'ють.

У той самий момент Асканія раптово охоплює надприродне полум'я. Полум'я швидко гасять водою. Анхіс вважає це знаменням від Юпітера, який підтверджує це знамення, посилаючи падаючу зірку. Побачивши це, Анхіс змінює свою думку і погоджується втекти з Трої. Родина залишає дім; Еней несе свого батька, тримає Асканія за руку, а Креуса йде позаду. Зрештою вони досягають воріт і починають бігти, помітивши, що греки, здається, наздоганяють їх. Креуса відстала. Діставшись храму Церери за межами міста, Еней залишає там Анхіса та Асканія, щоб повернутися й пошукати Креусу. У відчаї обшукуючи місто, він зустрічає тінь Креуси, яка каже йому, що її долею було залишитися в Трої. Вона пророкує йому подорож до Гесперії (Італія), та майбутнє одруження з іншою жінкою. Вона просить Енея піклуватися про їхню дитину і зникає. Еней тричі намагається схопити й утримати її привид, але щоразу зазнає невдачі.Вергілій, Енеїда, 2.650 ff.

Родовід

Скамандр, Засновник Троади Теукр, Цар Троади Батія, Цариця Троади Іл, Цар Троади Ерехтей, Цар Троади Трой, Цар Трої Іл, Цар Трої Лаомедонт, Цар Трої Пріам, Цар Трої Креуса, Цариця Трої, дружина Енея Асканій Юл, Цар Альба-Лонга Сільвій, Цар Альба-Лонга Брут I Троянський, Король Британії Локрін І, Король Британії Мадан І, Король Британії Мемпрік І, Король Британії Ебравк І, Король Британії Брут II Зелений щит, Король Британії Лайл І, Король Британії

Примітки

Джерела

Apollodorus, Apollodorus, The Library, with an English Translation by Sir James George Frazer, F.B.A., F.R.S. in 2 Volumes, Cambridge, Massachusetts, Harvard University Press; London, William Heinemann Ltd., 1921. . Онлайнова версія від Perseus Digital Library. Berger-Doer, «Kreousa III», in (LIMC) VI.1., Zürich and Munich, Artemis Verlag, 1990. . Internet Archive. Dionysius of Halicarnassus, Roman Antiquities, Volume II: Books 3-4, translated by Earnest Cary, Loeb Classical Library No. 347, Cambridge, Massachusetts, Harvard University Press, 1939. . Онлайнова версія від Harvard University Press. Онлайнова версія від Bill Thayer. , Early Greek Myth: A Guide to Literary and Artistic Sources, Johns Hopkins University Press, 1996, Two volumes: (Vol. 1), (Vol. 2). Hard, Robin, The Routledge Handbook of Greek Mythology: Based on H.J. Rose's «Handbook of Greek Mythology», Psychology Press, 2004. . Google Books. Horsfall, Nicholas, Virgil, Aeneid 2: A Commentary, Brill, 2008. . Lycophron, Alexandra in Callimachus, Lycophron, Aratus, Hymns and Epigrams. Lycophron: Alexandra. Aratus: Phaenomena, translated by A. W. Mair and G. R. Mair, Loeb Classical Library No. 129, Cambridge, Massachusetts, Harvard University Press, 1921. . Онлайнова версія від Harvard University Press. Pausanias, Description of Greece with an English Translation by W.H.S. Jones, Litt.D., and H.A. Ormerod, M.A., in 4 Volumes. Cambridge, MA, Harvard University Press; London, William Heinemann Ltd. 1918. . Онлайнова версія від Perseus Digital Library Pausanias, Graeciae Descriptio. 3 vols. Leipzig, Teubner. 1903. Текст грецькою доступний у Perseus Digital Library. Smith, Scott R., and Stephen M. Trzaskoma, Apollodorus Library and Hyginus' Fabulae: Two Handbooks of Greek Mythology, Hackett Publishing, Indianapolis/Cambridge, 2007. . Google Books. Virgil, Aeneid: Books 1-6 in Eclogues. Georgics. Aeneid: Books 1-6'', translated by H. Rushton Fairclough, revised by G. P. Goold, Loeb Classical Library No. 63, Cambridge, Massachusetts, Harvard University Press, 1916. . Онлайнова версія від Harvard University Press.