Толсті́ () — розгалужений російський дворянський, а пізніше графський рід, який вважав своїм предком легендарного литовського шляхтича , який мешкав у м. Чернігові в 1353 році Руммель Витольд Владиславович, Владимир Голубцов (1886). Родословный сборник русских дворянских фамилий. Том II // «Толстые, графы и дворяне». — : Издание А. С. Суворина, С. 487 Бунін І. О., Освобождение Толстого: история двух писателей, с. 100.. Піднявся статус роду наприкінці XVII століття завдяки спротиву Війську Запорозькому в інтересах Московії воєводи м. Чернігова , який отримав за це чин думного дворянина, та став окольничим.
З початку XVIII століття нащадки мали титул графів, що надав їм Петро I «Герб рода графов Толстых» / Общий гербовник дворянских родов Российской империи. Часть 2, 30 июня 1798. «Толстые» / Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона, 1890—1907.. Старша, нетитулована гілка роду походить від старшого брата першого графа Толстого — Івана Андрійовича, який був свояком московському цареві Федору Олексійовичу.
У 1910 р. представники нетитулованої гілки роду на згадку про походження (по жіночій лінії) від згаслого роду отримали право називатися «Толстими-Милославськими».
Раніше, в 1860 р., інший представник нетитулованої гілки, бувши онуком не мав синів князя Кутузова, на згадку про нього отримав дозвіл прийняти прізвище «Голеніщев-Кутузов-Толстой». До тієї ж гілки належав і граф Остерман-Толстой (пом. 1857 р.).
Деякі члени роду Толстих покинули Російську імперію після державного перевороту в 1917 р. та подальшого створення Радянського Союзу, і багато родичів та нащадків Льва Толстого сьогодні живуть у Швеції, Німеччині, Великій Британії, Франції та СШАНиколай Пузин, «Дом-музей Льва Толстого в Ясной Поляне» (со списком потомков Льва Толстого), 1998.. Остання онука Льва Толстого, графиня Тетяна Толстой-Паус, померла у 2007 році в маєтку Херреста у Швеції, який належить нащадкам Льва Толстого з роду Паус «Tanja Paus och Sonja Ceder till minne,» Svenska Dagbladet, 11.03.2007. Двоє праправнуків Льва Толстого — це Петро Толстой, російський телеведучий та депутат Державної Думи з 2016 року, та Володимир Толстой, журналіст та радник Президента Російської Федерації з питань культури .
Етимологія прізвища Прізвище Толстих походить від російського прикметника «», дослівно «товстий, кремезний, огрядний». Вони нащадки правнука Індріса, Андрія Харитоновича Толстого («»), який переїхав з м. Чернігова до м. Москви на службу під керівництвом Василя II.
Геральдика Герб дворян Толстих загальний для всіх нащадків Індріса. У щиті, що має блакитне поле, зображені золота шабля і срібна стріла, просунуті гострими кінцями хрестоподібно крізь кільце золотого ключа і над ключем з правого боку видно срібне розкритие крило. Щит увінчаний звичайним дворянським шоломом з дворянською на ньому короною і трьома страусовим пір'ям. Намет на щиті блакитний, підкладений золотом. Герб внесений до «Загального гербовника дворянських родів Російської імперії», частина 2, 1-е від., стор. 42.
Маєтки Основні землеволодіння Толстих розташовувалися біля сучасної Тульської, Орловської і Курської областей. Граф Микола Олександрович Толстой (1761—1816), обер-гофмаршал та президент Придворної , володів маєтками в селах Нижні Деревеньки та Емануїловка , та маєтком у с. Крупець Рильського повіту, який потім дістався його синові шталмейстеру двору, графу Олександру Миколайовичу Толстому (1795—1866). Сім'ї Льва Толстого, крім Ясної Поляни, належав у Тульській губернії також маєток .
Граф Федір Андрійович Толстой використовував посаг, отриманий за онукою мільйонера , для зведення Іванівської садиби на території сучасного Подольська. Після нього садибою володіла дочка Аграфена Закревська.
Графу Дмитру Олександровичу Толстому (губернатору Могильова у 1812—1813 рр.) був наданий Катериною II маєток у Могилівській губернії.
Садиба Толстих у біля м. Осташкова (пам'ятка архітектури кінця XVIII століття) наразі переобладнана під палас-готель «Селігер».
Примітки
Джерела
Руммель В. В., Голубцов В. В., «Родословный сборник русских дворянских фамилий»: В 2 томах. — : Издание А. С. Суворина, 1886—1887. Долгоруков П. В., «Российская родословная книга». — : Тип. Э. Веймара, 1855. — Т.2. — С.121. Толстой С. М., «Древо жизни. Толстой и Толстые». , 2002 г. Tolstoy-Miloslavsky, Dimitry. The Tolstoys: Genealogy and Origin. Alicante, 1991.
Посилання
«Толстые» на Родоводі Сайт потомков Льва Толстого Петров П. Н., Толстые (1886)