Катастрофа DC-8 під Новим Орлеаном — велика авіаційна катастрофа, що сталася у ніч на вівторок 25 лютого 1964 року неподалік міжнародного аеропорту Нового Орлеану (штат Луїзіана, США). Пасажирський авіалайнер Douglas DC-8-21 авіакомпанії Eastern Air Lines виконував пасажирський рейс EA304 за маршрутом Мехіко—Новий Орлеан—Атланта—Вашингтон—Нью-Йорк, але через кілька хвилин після вильоту з Нового Орлеану впав у . Загинули всі 58 осіб, які перебували на його борту — 51 пасажир і 7 членів екіпажу.
Політ Маса літака була близькою до максимальної (97 010 кг при максимальнії у 98 000 кг). Борт N8607 злетів з Нового Орлеану о 02:00 CST. Останній раз перед падінням рейс 304 бачили авіадиспетчер та екіпаж іншого авіалайнера під час проходження висоти 370 м — після цього, він зник у хмарах. За даними метеостанцій, а також екіпажів інших літаків, у регіоні у цей час спостерігалися грози із сильними дощами, північними та північно-східними поривчастими вітрами, а також турбулентністю від помірної до сильної. Мітка літака зникла з екранів радарів о 02:05 — приблизно у цей час жителі узбережжя озера Пончартрейн почули сильний гомін і гуркіт, після чого на поверхні води з'явився вогонь. Рейс EA304 розбився за 30 км від аеропорту вильоту, при цьому усі 58 осіб на борту загинули. Пошуки Після повідомлення про катастрофу, гелікоптером на поверхні озера було виявлено велику масляну пляму. У результаті пошуків на місці падіння було виявлено більшість уламків літака, у тому числі й бортовий самописець. Вивчення записів з «чорної скриньки» показало, що на ньому збереглася інформація про останні 150 годин польотів, але запис обривається на посадці у Новому Орлеані, а дані за останні хвилини рейсу після вильоту з Нового Орлеану вже не записалися. Тобто комісія не мала об'єктивних даних про хід польоту. Причини Комісія з Національної ради з безпеки на транспорті (NTSB) прийшла до висновку, що на літаку сталася відмова приводу закрилків через неробочий компенсатор. Точно визначити час відмови неможливо, він міг бути і під час підготовки до зльоту, але дуже висока ймовірність, що відмова була. Через це закрилки були випущені на деякий кут, що погіршувало характеристики літака по керованості. Далі під час набору висоти авіалайнер влетів у хмари, де потрапив під вплив турбулентності. Сам по собі кожен із цих факторів відносно небезпечний, але разом вони призвели до того, що «Дуглас», втративши стійкість у поздовжньому напрямку, опустив ніс. Пілотування у цей момент здійснював другий пілот, який в умовах польоту вночі у хмарах виявився дезорієнтованим і почав робити неправильні дії, внаслідок чого літак вийшов з-під контролю. Примітки