Пальмаріанська католицька церква (ісп. Iglesia Católica Palmariana), офіційно зареєстрована як Пальмаріанська християнська церква — християнська організація з єпископською кафедрою в Ель-Пальмар-де-Троя, Андалусія, Іспанія. Церква стверджує, що є єдиною, святою, католицькою та апостольською Церквою, заснованою Ісусом Христом, а Святий Престол після «відступництва» Риму був перенесений до Ель-Пальмар-де-Троя в 1978 роціPalmarian Church. (2023). Who Are We?. Palmarian Church.

Науковці, журналісти та колишні послідовники нерідко характеризують організацію як релігійний культ.

Походження

Марійні явлення (1968–1975) 30 березня 1968 року чотири іспанські дівчинки повідомили про явлення Діви Марії поблизу села Ель-Пальмар-де-Троя в провінції Севілья. Згодом подібні явлення стали повідомляти й інші вірні. З цим рухом пов'язані двоє чоловіків: Клементе Домінгес-і-Гомес — харизматичний ясновидець, який заявляв про стигмати, та Мануель Алонсо Коррал — інтелектуальний натхненник руху. Їхні видіння були спрямовані проти реформ Другого Ватиканського собору та стверджували про масонське проникнення в Римо-католицьку церкву.

Заснування ордену та єпископські свячення (1975–1978) 30 листопада 1975 року Домінгес оголосив про заснування Ордену кармелітів Святого Лику. Оскільки більшість членів руху були мирянами, постало питання про канонічне священство. За порадою архієпископа Марселя Лефевра вони звернулися до в'єтнамського архієпископа Нго Дін Тюка, який у грудні 1975 — січні 1976 років висвятив і консекрував кількох пальмаріанців у священики та єпископи. Ватикан засудив ці дії як канонічно незаконні та відлучив учасників від церкви.

Пальмаріанське папство (з 1978) Після смерті папи Павла VI 6 серпня 1978 року Домінгес заявив, що в містичному видінні його було коронувано папою самим Ісусом Христом. Він прийняв ім'я папи Григорія XVII і проголосив перенесення Святого Престолу до Ель-Пальмар-де-Троя. Усіх наступних пап у Римі пальмаріанці оголосили антипапами.

Пальмаріанські папи №Папське ім'яОсобисте ім'яПонтифікат1Григорій XVIIКлементе Домінгес-і-Гомес (1946–2005)1978–20052Петро IIМануель Алонсо Коррал (1934–2011)2005–20113Григорій XVIIIХінес Хесус Ернандес (1959–)2011–20164Петро IIIМаркус Йозеф Одермат (1966–)2016 — дотепер У 2016 році Григорій XVIII зрікся престолу, оголосивши про втрату віри, та втік із монастиря з колишньою черницею. У 2018 році він і його дружина були засуджені за збройний грабіж — вони намагалися проникнути в катедральну базиліку церкви.

Вчення та доктрина Пальмаріанська церква дотримується тринітарного християнства на основі Нікейського символу віри, однак має низку особливих доктрин:

Містичне подружжя Христа і Марії — душі Ісуса і Діви Марії були зєднані ще до створення світу. Реальна присутність Богородиці в Євхаристії — поряд із Христом. Пресвятіння Йосипа — він був очищений від первородного гріха ще в утробі матері. Пальмаріанська Біблія (2001) — «очищена» версія Священного Писання, з якої нібито усунено спотворення, запроваджені «юдео-масонськими групами». Есхатологія: Антихрист народився в Єрусалимі в 2000 році; кінець світу передбачає битву між «Планетою Марії» та «Планетою Люцифера».

Церква засудила Другий Ватиканський собор, нову Месу, екуменізм та релігійну свободу. Натомість практикується Латинсько-тридентинсько-пальмаріанський обряд Меси тривалістю близько п'яти хвилин.

Організація та «Норми» Усі члени церкви зобов'язані належати до Ордену кармелітів Святого Лику (ченці, черниці або миряни третього чину). Загальна чисельність — від 1 000 до 1 500 осіб (за даними 2011 року).

Члени церкви зобов'язані дотримуватися суворого кодексу поведінки — «Норм пальмаріанської християнської пристойності»:

Жінки мають носити виключно спідниці та сукні до зап'ястків і шиї, а в церкві — вуаль; штани вважаються чоловічим одягом. Заборонено відвідувати пляжі, дискотеки, публічні басейни. Заборонено голосувати на виборах. Заборонено будь-яке спілкування з відлученими членами. Дозволена лише релігійна література, схвалена Святим Престолом в Ель-Пальмар-де-Троя. Заборонено трансплантацію органів, контрацепцію та статеве виховання.

Канонізації Церква визнає всіх святих, канонізованих Римо-католицькою церквою до 1978 року, а також канонізувала тисячі нових, зокрема: Франсіско Франко, Христофора Колумба, Карла Великого, Ізабеллу І Кастильської, Хосемарію Ескріва та Фаустину Ковальську. Шість пап оголошено такими, що перебувають у пеклі (зокрема Олександр VI та Климент XIV).

Станом на 2026 рік чинним главою церкви є "папа" Петро III.

Примітки