Ліберті Гайд Бейлі (, 1858 —1954) — американський садівник та прихильник реформи сільських районів у Сполучених Штатах. Він був співзасновником Американського товариства садівничої наукиMakers of American Botany, Harry Baker Humphrey, Ronald Press Company, Library of Congress Card Number 61-18435. Протягом епохи прогресизму Бейлі відіграв важливу роль у створенні Системи кооперативного розширення, програм розвитку молоді 4-H, руху за вивчення природи, поштового зв'язку та електрифікації сільських районів. У 1903 році Бейлі заснував Нью-Йоркський державний коледж сільського господарства в Корнельському університеті та обіймав посаду його першого декана до 1913 року. Робота Бейлі мала вплив на визначення сільської соціології як окремої та цінної галузі дослідження у Сполучених Штатах.
Біографія Народився в Саут-Хейвені, штат Мічиган, третім сином фермерів Ліберті Гайда Бейлі-старшого та Сари Гаррісон Бейлі. У 1876 році Бейлі познайомився з Люсі Міллінгтон, яка заохочувала його інтерес до ботаніки та була його наставницею. Бейлі вступив до Мічиганського сільськогосподарського коледжу (MAC, нині Мічиганський державний університет) у 1877 році та закінчив його у 1882 році (він взяв річну перерву в навчанні через стан здоров'я). Наступного року він став асистентом відомого ботаніка Аси Грея з Гарвардського університету. Це було організовано професором MAC Вільямом Джеймсом Білом. Бейлі провів два роки у Грея як його асистент з гербарію Bailey spent two years with Gray as his herbarium assistant..
У 1884 році Бейлі повернувся до MAC, щоб стати професором і завідувачем кафедри садівництва та ландшафтного дизайну, заснувавши першу кафедру садівництва в країні.
У 1888 році він перейшов до Корнельського університету в Ітаці, штат Нью-Йорк, де очолив кафедру практичного та експериментального садівництва. У 1896 році його було обрано членом Американського філософського товариства. У 1900 році його було обрано членом-кореспондентом Американської академії мистецтв і наук. Він заснував Коледж сільського господарства, і в 1904 році йому вдалося забезпечити державне фінансування. З 1903 по 1913 рік він був деканом того, що тоді було відомо як Коледж сільського господарства штату Нью-Йорк. У 1908 році президент Теодор Рузвельт призначив його головою Національної комісії з питань сільського життя. У її звіті за 1909 рік містився заклик до відновлення великої сільськогосподарської цивілізації в Америці. У 1913 році він пішов у відставку, щоб стати приватним науковцем і присвячувати більше часу соціальним і політичним питанням. У 1917 році його обрали членом Національної академії наук США.
Він редагував «Енциклопедію американського сільського господарства» (1907–1909), «Енциклопедію американського садівництва» (1900–1902) (продовжену як «Стандартна енциклопедія садівництва» (1916–1919)) та серію посібників «Сільська наука», «Сільський підручник», «Садівництво» та «Бібліотека для молоді». Він був редактором-засновником журналів «Сільське життя в Америці» та «Корнельський кантрімен». Він домінував у галузі садівничої літератури, написавши близько шістдесяти п'яти книг, які разом продалися тиражем понад мільйон примірників, включаючи наукові праці, спроби пояснити ботаніку пересічним людям, збірку поезії; відредагував понад сто книг інших авторів та опублікував щонайменше 1300 статей і понад 100 робіт з чистої таксономії.
Примітки
Джерела