Ерне Зайдлер (; 18 березня 1886, Ужгород, Угорське королівство, Австро-Угорщина — 1938, Москва, СРСР) — приватний службовець, партійний працівник, командир полку .

Біографія

Раннє життя

Він був сином Леопольда Зайдлера та Вільми ПоллачекPollacsek; В інших джерелах її прізвище подається як Pollacsek або Polátsek.. У молоді роки був членом , а також одним із засновників . У 1910 році приєднався до угорської соціал-демократичної партії. 15 липня 1911 року в Будапешті уклав шлюб із Естеллою Сарою Мінц (в інших джерелах — Стелла Мюнц), донькою Бодога Мінца та Ілони Мюнц.

Під час Першої світової війни у 1915 році потрапив у російський полон, і в таборі військовополонених у Томську познайомився з Белою Куном та Ференцом Мюнніхом, разом з якими організовував антимілітаристські та соціалістичні групи в таборі. Пізніше став членом Угорської групи РКП(б), створеної 24 березня 1918 року.

Після повернення додому

У 1918 році повернувся з Москви, а в жовтні, під час революції, працював у . У листопаді, коли Бела Кун повернувся з Росії, передав йому список осіб, на яких можна було напевно розраховувати при створенні партії. Також він розмістив у себе дружину Куна — . Брав участь у заснуванні , ставши членом її центрального комітету. Озброював різні загони та вів активну агітаційну діяльність. Восени 1918 року разом із організував друкарню газети «». 20 лютого 1919 року його заарештували, а в день звільнення — 21 березня 1919 року — він став одним із підписантів декларації про об'єднання двох партій — УСДП та  — і проголошення диктатури пролетаріатуA határozat teljes szövege a Wikiforráson.

За часів Угорської Радянської Республіки він був командувачем . На цій посаді віддав командирові загону такий наказ:

За часів існування Баварської Радянської Республіки виконував функції посланника Угорської радянської республіки в Мюнхені. Як командир 53-го піхотного полку брав участь у придушенні «контрреволюції» в Сольноці у травні 1919 року. Однак під час Північної кампанії замінив його, посилаючись на некомпетентність. Останнім його вчинком у період комуни було повторне захоплення Сольнока 1 серпня 1919 року.

Після падіння комуни

Після падіння Угорської Радянської Республіки, разом із Белою Куном, та іншими, його інтернували до фортеці Карлштайн. Після звільнення, у Відні разом із Ласло Поллачеком та іншими організовував нелегальний партійний апаратKun Béláné: Kun Béla (Budapest, Magvető Könyvkiadó, 1969. 303. oldal). Згодом (із 1921 року) був західнословацьким секретарем Комуністичної партії Чехословаччини і брав участь в об'єднанні чеської та словацької комуністичних партій. Також був членом Центрального комітету КПЧ. У 1925 році через політичну діяльність його вислали з Чехословаччини, після чого він переїхав до Берліна, де продовжив працювати в комуністичному русі — як керівник відділу торгового представництва Радянського Союзу.

З 1930 року він жив у Радянському Союзі і до свого арешту в 1937 або 1938 році працював у господарській сфері як директор тресту кольорових металів. Так само, як і Бела Кун, у 1937 році він подав заяву з проханням дозволити йому взяти участь у громадянській війні в Іспанії, однак отримав відмову. Після цього його заарештували, а згодом — стратили.

Родина

Сестрою Ерне була Ірма Зайдлер — художниця, юнацьке кохання Дьйордя Лукача. Його двоюрідними братами були Еден Пор, , Карл Поланьї та Майкл ПоланьїGeni.

Джерела : A vörös uralom áldozatai Magyarországon (HOGYF EDITIO, Budapest, ) : A forradalmak kora — Magyarország története 1918—1920 (Magyar Szemle Társaság, Budapest, 1935) : Két forradalom tüzében (Népszava Könyvkiadó, 1923) Rákosi Mátyás: Visszaemlékezések 1892—1925 (1—2. kötet, Napvilág Kiadó, Budapest )

Magyar életrajzi lexikon III: Kiegészítő kötet (A–Z). Főszerk. Kenyeres Ágnes. Budapest: Akadémiai. 1981 614. o. A Szocialista Forradalomért (Budapest, Kossuth Könyvkiadó, 1975., 607—608. o.)

Література

Magyar életrajzi lexikon I—II. Főszerk. Kenyeres Ágnes. Bp., Akadémiai Kiadó, 1967—1969. Révai Új Lexikona. Főszerk. Kollega Tarsoly István. Szekszárd, Babits, 1996—. Új magyar életrajzi lexikon. Főszerk. Markó László. Bp., Magyar Könyvklub. Kelen Jolán: Seidler Ernő (Párttört. Közl. 1966.) : Harc a Hernád mentén (Élet és Irod. 1966. márc. 7.) Forradalomban, háborúban (Szerk. Hetés Tibor. Bp. 1974.) Hajdu Tibor: A Magyarországi Tanácsköztársaság (Bp. 1969.) A magyar internacionalisták a Nagy Októberi Szocialista Forradalomban és a polgárháborúban (Bp., 1969—1968.)

Примітки