Герман Йоганн Фрідріх Румшеттель (; 9 травня 1858, Занкт-Вендель — 25 квітня 1944) — німецький воєначальник, генерал артилерії рейхсверу.

Біографія Герман Румшеттель був сином Карла Германа Румшеттеля, ландрата Занкт-Венделя. Він навчався у підготовчій гімназії у своєму рідному місті, а потім перевівся до гімназії в Сааргемюнді, щоб отримати вступну кваліфікацію до університету, яку закінчив з дипломом на Великдень 1877 року. Після цього він ненадовго почав вивчати медицину.

У 1877 році він вступив до 1-го Рейнського польового артилерійського полку № 8 Прусської армії як фанен-юнкер і дослужився до звання першого лейтенанта до 1888 року. У 1890 році його перевели до щойно сформованого польового артилерійського полку № 34 і він залишався там до 1893 року. Згодом він перейшов до польового артилерійського полку № 33 на посаду гауптмана та командира батареї.Preußisches Kriegsministerium (Hrsg.): Rangliste der Königlich Preußischen Armee und des XIII. Königlich Württembergischen Armeekorps. Mittler & Sohn, Berlin 1895, S. 402. Він залишався на цій посаді до 1900 року, потім служив у штабі польового артилерійського полку № 15 у Саарбурзі, де в середині вересня 1903 року був підвищений до майора. У 1904 році його було призначено командиром 1-го батальйону польового артилерійського полку «фон Шарнгорст» (1-го Ганноверського) № 10. З 1906 року Румшеттель три роки викладав у Школі стрільби польової артилерії в Ютербозі та приєднався до штату школи в 1909 році.Preußisches Kriegsministerium (Hrsg.): Rangliste der Königlich Preußischen Armee und des XIII. Königlich Württembergischen Armeekorps. Mittler & Sohn, Berlin 1909, S. 448 Навесні 1910 року його було відряджено до Флоту відкритого моря для ознайомлення з операціями та методами стрільби Імперського флоту. Після підвищення до оберстлейтенанта в середині листопада 1910 року його було відправлено 16 червня 1911 року до Майнца на посаду командира 1-го Нассауського польового артилерійського полку № 27.Günter Wegmann (Hrsg.), Günter Wegner: Formationsgeschichte und Stellenbesetzung der deutschen Streitkräfte 1815–1990. Teil 1: Stellenbesetzung der deutschen Heere. 1815–1939. Band 3: Die Stellenbesetzung der aktiven Regimenter, Bataillone und Abteilungen von der Stiftung bzw. Aufstellung bis zum 26. August 1939. Biblio Verlag, Osnabrück 1993, ISBN 3-7648-2413-1, S. 256. На цій посаді його було підвищено до оберста в середині квітня 1913 року.

З початком Першої світової війни полк Румшеттеля разом з 21-ю піхотною дивізією брав участь у вторгненні до Бельгії через нейтральний Люксембург. Він взяв участь у своєму першому бою під Лонльє 20 серпня 1914 року, а через два дні взяв участь у битві під Нефшато. Після цього відбулися бої на Маасі та Марні. 14 вересня 1914 року він прийняв командування 25-ю польовою артилерійською бригадою (Великогерцогською Гессенською) на Західному фронті. Румшеттель брав участь у Верденській битві та був підвищений до генерал-майора 6 червня 1916 року.Dienstalters-Liste der Offiziere der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergisches) Armeekorps 1917. 18. Jahrgang, Mittler & Sohn, Berlin 1917, S. 6. З 23 травня по 20 серпня 1917 року він також командував 13-ю дивізією ландверу. Потім він отримав командування 10-ю резервною дивізією, яку спочатку очолював у битві за Фландрію. Після короткочасного розгортання на Східному фронті його підрозділ повернувся на Західний фронт у січні 1918 року, брав участь у окопній війні у Фландрії та Артуа, а також у битві за Кеммельберг.

Після Комп'єнського перемир'я та демобілізації своєї дивізії, 12 січня 1919 року Румшеттель прийняв командування 21-ю польовою артилерійською бригадою у Франкфурті-на-Майні.Dermot Bradley (Hrsg.), Günter Wegner: Stellenbesetzung der Deutschen Heere 1815–1939. Band 1: Die Höheren Kommandostellen 1815–1939. Biblio Verlag, Osnabrück 1990, ISBN 3-7648-1780-1, S. 508. Румшеттеля було переведено до рейхсверу, і в 1919/20 роках він служив командиром артилерії 11-ї бригади рейхсверу, яка підпорядковувалася 2-му груповому командуванню рейхсверу в КасселіStechert’s Armee-Einteilung und Quartier-Liste der Deutschen Wehrmacht. 56. Jahrgang, 371. Ausgabe, Verlag Karl Siegismund, Berlin 1919, S. 15. та доповнювалася Тимчасовим добровольчим підрозділом. Подальше розгортання бригади для придушення Каппського путчу в Тюрінгії стало темою кримінального фільму DEFA "Fernsehpitaval: Auf der Flucht Schüsse" (Телевізійний піттаваль: Застрелений під час втечі). Роль Румшеттеля зіграв Адольф-Петер Гоффманн.

З жовтня 1920 року він був першим командиром 3-ї дивізії та одночасно командувачем 3-го військового округу в Берліні. Він залишався на цій посаді до 15 червня 1921 року. У середині 1920 року його було підвищено до генерал-лейтенанта.

В середині червня 1921 року його звільнили з дійсної служби та присвоїли звання генерала артилерії запасу.

Нагороди

Столітня медаль Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Залізний хрест 2-го класу 1-го класу (10 грудня 1914) Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу Орден Корони (Пруссія) 2-го класу із зіркою і мечамиMilitär-Wochenblatt. Nr. 4 vom 9. Juli 1918, S. 63. Орден Червоного орла 2-го класу Почесний хрест ветерана війни з мечами

Примітки

Література

Hessische Kriegshefte. Darmstadt in den Tagen des Weltkriegs 1914/16. Heft 11 u. 12, Verlag Hohmann, Darmstadt 1916, S. 19.