Катерина Подєбрадська, уроджена Кунгута (, , , , , ; Прага, 11 листопада 1449 — Буда, 8 березня 1464), — баронеса Кунштадтська, чеська принцеса, угорська та хорватська королева, донька чеського короля Їржі з Подєбрад, перша дружина угорського короля Матяша Корвіна.

Матяш, який був майже на сім років старший за Катерину, заручився з нею після свого звільнення з празького полону на підтвердження угоди з чеським регентом, а згодом королем Їржі з Подєбрад. Він залишався вірним своєму рішенню всупереч Сегедському договору, що передбачав для нього іншу дружину. Відповідно до Оломоуцьких домовленостей, шлюб було укладено у визначений термін — 1 травня 1463 року в Буді, коли їй було 13 років.

Наприкінці лютого 1464 року 14-річна королева народила сина, який прожив недовго. 8 березня 1464 року Катерина померла від пологової гарячки. Це було за 21 день до запланованої раніше спільної коронації її та чоловіка у Секешфегерварі. Незважаючи на трагедію, вінчання відбулося у заплановану дату, 29 березня 1464 року, а Свята Корона була повернута попереднього року.

Життєпис Третя донька майбутнього короля Їржі з Подєбрад та його першої дружини, баронеси Кунгути Штернберзької (1422–1449) була сестрою-близнючкою принцеси Сидонії (Здени) (1449—1510) Саксонської. Вона народилася 11 листопада 1449 року та була охрещена Кунгутою на честь своєї матері. Її мати померла через кілька днів після народження дочок-близнючок від пологової гарячки. Її батько згодом одружився з пані Йоганною Рожмітальською, яка стала мачухою двох принцес.

Попри те, що старшим братом був Бочек, який народився первістком, через його розумову неповносправність від народження спадкоємцем батька вважали молодшого брата — другого сина Вікторина.

Матяш, який був майже на 7 років старший за Катерину, був звільнений з полону в Празі (5 лютого 1458 року). Як новообраний король Угорщини (24 січня 1458 року), щоб закріпити угоду (9 лютого 1458 року), укладену з чеським намісником Їржі з Подєбрад, він заручився з його донькою. Матяш дотримувався свого рішення, незважаючи на Сегедський мир (12 січня 1458 року), який без відома та згоди молодого угорського короля уклали дядько Матяша по материнській лінії, Міхай Сіладі, та палатин Ласло Ґараї. За договором, щоб отримати престол, Матяш мав одружитися з донькою палатина, графинею Анною Ґараї.

Баронеса Кунгута (Катерина) Кунштадська була зведена в ранг королівської принцеси Богемії після обрання її батька, регента Їржі з Подєбрад, королем Богемії (2 березня 1458 року).

У листопаді 1460 року Матяш прийняв посланця богемського короля Їржі з Подєбрад у Кошицях, і було домовлено, що Матяш особисто поїде до Богемії наступного року, щоб домовитися про шлюб між ним і Катериною.Lásd Fraknói (1890: 112).

Оскільки у грудні 1460 року Матяш захворів у Тренчині, він не зміг особисто поїхати до Богемії, щоб забрати свою наречену, тому послав за Катериною єпископа Яноша Вітеза з Варада, який досяг угоди з чеським королем в Ольмоуці, Моравія,Lásd Solymosi (1981: 278). 25 січня 1461 року.Lásd Fraknói (1890: 114) у Тоді було укладено шлюбний контракт, за яким 11-річну Катерину мали привезти до Угорщини у травні 1461 року. Однак весілля відбулося лише через два роки, у травні 1463 року, коли нареченій вже виповнилося 12 років, оскільки за церковним правом дівчата в Середньовіччі могли виходити заміж лише після досягнення 12 років. Також було домовлено, що королівська скарбниця виділятиме на утримання майбутньої королеви 7000 золотих форинтів на рік, а також передасть їй ті маєтки, які раніше належали Борбарі Циллі.Lásd Fraknói (1890: 114).

25 травня 1461 року 11-річна Катерина вирушила з Праги до Угорщини.Lásd Kubinyi (2000: 12). У травні 1461 року чехи передали Катерину угорському посольству в Тренчині, яке супроводжувало її до Буди. Заручини відбулися там. При угорському дворі вона змінила своє ім'я з Кунгути на Катерину. Головним придворним Катерини був Ласло Бузлаї, а головним конюхом — Міклош Петьо Герсей, якого 27 вересня 1461 року було призначено ішпаном Вашського жупанату. У виданому з цього приводу документі Катерина все ще згадується як наречена (латиною: sponsa).

Протягом цього часу її готували до ролі королеви Угорщини, що включало вивчення угорської мови.

Ще Карл I Роберт вважав за важливе заздалегідь домовлятися у шлюбних контрактах про те, щоб молоді наречені з-за кордону прибували до угорського двору якомога раніше для вивчення угорської мови. Так сталося, наприклад, із донькою моравського маркграфа Карла (майбутнього імператора Карла IV) на ім'я Маргарита, яку з дитинства навчали угорської у Вишеградському дворі. Цікавим прикладом є також протест короля Людовика (Лайоша) перед папою Климентом VI, який прагнув призначити італійського священника єпископом Веспрема: Людовик відхилив волю папи, аргументуючи це тим, що кандидат не знає угорської мови, а отже, не підходить для угорської єпископської кафедри. Це свідчить про те, що підтримка угорської мови була ініціативою саме династії Анжу французького походження, і насамперед самого Людовика.Lásd Dümmerth (1982: 258).

За традицією, майбутню угорську королеву навчав угорській та латинській мовам Янус Панноніус, який також писав вірші для королеви. Одна з епіграм Януса Панноніуса про Катерину звучить так:

+ Епіграма Януса Панноніуса про королеву Катерину Угорський переклад (Іштван Петер Немет) Латинський оригінал Український перекладMesszi Bohémia tájairól jött drága királyné, még bucsuzóban amott hullt anyakönny, apacsók rá, s mire már Pannónia szép mezejéig elért, az isteni Kalliopé várta e szókkal emitt: Mint ahogy új haza földjén állsz, s tiedé! – nevet is válts: mert Kunigunda valál, légy ezután Katalin!Nostri primus amor, stirps regis clara Boemi, Post matris lacrymas, oscula pauca patris, Cum iam Pannonicas avecta inviseret oras, Edidit hos praesens Calliopea sonos: Mutasti patriam, mutare vocabula debes, Sis Catharina, volo, quae Cinigundis eras.Перше кохання наше, роду ясного донька короля Богемії, Після сліз материнських та скупих батьківських цілунків, Коли вже прибула вона споглядати краї Паннонії, Явлена муза Калліопа промовила звуки такі: «Змінила ти батьківщину — тож мусиш змінити й ім’я: Будь же віднині Катериною, ти, що Кунгутою була!»

За Оломоуцькими угодами, шлюб остаточно укладено у призначений час, 1 травня 1463 року в Буді, коли принцесі було 13 років.Lásd Fraknói (1890: 127, 1-es lábjegyzet). Верховним канцлером королеви, як диктувала традиція, був Альберт Ветесі, єпископ Веспрема. Андраш Кубіні ставить під сумнів верховну канцлерську посаду королеви Януса Панноніуса, єпископа Печа, але вважає можливим, що він допомагав у канцелярії без титулу, головним чином у закордонних справах.

Королева Катерина завагітніла одразу після шлюбу, адже коли 19 липня 1463 року від імені свого чоловіка, короля Матяша I, єпископ Янош Вітез з Варада, пізніше архієпископ Естергома, та Фрідріх III уклали у Відні договір про спадкування, за яким, якщо Матяш помре без законного спадкоємця, угорський престол успадкує Фрідріх III або його син, тоді 4-річний МаксиміліанLásd Solymosi (1981: 280)., королева Катерина мала бути на 1-2 місяці вагітності. Це, можливо, сприяло легкій згоді Матяша на остаточне успадкування угорського престолу Габсбургами, оскільки Катерина виявилася плідною і він міг сподіватися від неї на багато дітей, включаючи синів.

Наступного року 14-річна королева виправдала сподівання на народження спадкоємця чоловічої статі: 13 лютого 1464 року, повернувшись із боснійського походу, Матяш здійснив урочистий в'їзд до столиці країни — БудиLásd Fraknói (1890: 135). — і вже встиг бути присутнім при пологах своєї дружини.

Наприкінці лютого 1464 року королева народила сина, який, проте, прожив недовго, а вже 8 березня 1464 року сама Катерина померла від післяпологової гарячки, повторивши долю своєї матері.Lásd .

Королева Катерина померла всього за 21 день до призначеної та заздалегідь визначеної дати коронації — своєї та чоловіка — у Секешфегерварі, на яку вже почали з'їжджатися поважні іноземні та місцеві гості. Через жалобу розглядалася можливість відтермінування коронації Матяша, проте зрештою її провели в запланований термін, 29 березня 1464 року, повернутою минулого року від імператора Священної Римської імперії Фрідріха III Святою Корони, але тепер уже без Катерини.Lásd Teleki (1852).

Овдовілий Матяш у 1476 році, після дванадцяти років самотності, одружився вдруге — його обраницею стала 19-річна донька неаполітанського короля Фердинанда I Беатриса Арагонська, яка згодом відігравала значну роль в управлінні державою, проте також не змогла подарувати королю життєздатного спадкоємця. Водночас Матяшу не вдалося звести на угорський престол і свого позашлюбного сина Яноша Корвіна, народженого від Барбари Едельпек, тож зрештою наступником Матяша на угорському троні під іменем Ласло II став чеський король і польський королевич Владислав.

Гробниця королеви Катерини