Андрій Славонський (; 1268–1278) — наймолодший син короля Угорщини Стефана V та його дружини Єлизавети II Куманської.1274 року двоє бунтівних лордів викрали його, намагаючись налаштувати його проти брата, Владислава IV Угорського, але прихильники короля звільнили його. У листі 1274 року його було названо «герцогом Славонії та Хорватії». Через роки після його смерті (у 1290 та 1317 роках) двоє шукачів пригод стверджували, що вони є Андрієм, але обидва не змогли цього зробити.
Сім'я Андрій народився у 1268 році. Він був другим сином (і наймолодшою дитиною) Стефана V, молодшого короля Угорщини на момент народження Андрія. Старшим королем був дід Андрія Бела IV. Матір'ю Андрія була дружина Стефана, Єлизавета Куманська.
Батько Андрія Стефан у 1270 роцістав єдиним королем Угорщини, але помер через два роки. Королівство Стефана успадкував його старший син (десятирічний брат Андрія) Ласло IV. Теоретично, Ласло правив за регентства своєї матері, Єлизавети, але насправді за контроль над урядом боролися конкуруючі партії найбагатших знатних родин, включаючи Чаків та Кесегів.
Герцог Славонський Генріх Кесегі, бан Славонії, та його союзник Йоахім Гуткелед, майстер скарбниці, які раніше тримали в полоні Ласло IV, у липні 1274 року викрали шестирічного Андрія, відвезши його до Славонії, щоб налаштувати його проти брата. Однак наприкінці вересня суперник Кесегі та Гуткеледа Петро Чак та його союзники знищили їхні об'єднані війська та звільнили Андрія. У листі, датованому кінцем 1274 року, Андрій згадується як «герцог Славонії та Хорватії», але інакше його називали лише «герцогом Андрієм». За науковою теорією, попередній титул використовувався лише для того, щоб підкреслити, що Андрій був законним спадкоємцем свого 12-річного старшого брата. Це було на момент написання листа, в якому йшлося про запланований шлюб між Андрієм та родичкою Рудольфа I Німецького. Андрій помер у віці десяти років між 6 квітня та 6 листопада 1278 року.
Два фальшивих Андрії Бездітного брата Андрія, Ласло IV, було вбито 10 липня 1290 року. Його далекий родич, Андрій III, став його наступником і був коронований 23 липня. Однак один шукач пригод оголосив, що він є молодшим братом короля Владислава, претендуючи на корону Угорщини. Показавши свою родиму пляму, самозванець навіть переконав сестру Стефана V тітку покійного герцога Андрія Кунегунду, дружину краківського князя Болеслава V Сором'язливого. Фальшивий герцог Андрій вторгся до Угорщини з Польщі, але командувач короля Андрія Георгій Бакса розбив його військо, змусивши його повернутися до Польщі до 18 листопада. Невдовзі самозванець був вбитий своїми угорськими васалами.
У 1317 році герцогом Андрієм оголосив себе новий шукач пригод, цього разу на Майорці. Він та його ув'язнення згадувалися в листуванні між королем Майорки Санчо I та королем Неаполя Робертом, який був дядьком Карла I Угорського. Подальша доля другого лжегерцога Андрія невідома.
Родовід
Примітки
Джерела