Третя яванська війна за спадщину — війна за спадщину на території сучасного індонезійського острова Ява, що тривала з 1749 по 1757, і в результаті призвела до розділу султанату Матарам на дві, а згодом на три номінально незалежні «князівські держави»: Суракарта, Джок'якарта та Мангкунегара.
Історія Однією з причин війни стало приниження генерал-губернатором ван Імгоффом принца Мангкубумі, молодшого брата Пакубувани II із Суракарти, шляхом вимоги оренди північного узбережжя Яви за щорічну виплату 20 000 реалів. Ван Імгофф і Патіх Прінгалая потім переконали Пакубувану II скасувати надання феодального права в Сукаваті (нині Сраген), яке було обіцяно Мангкубумі як винагороду за перемогу над повстанням Радена Мас Саїда у 1746 році. У відповідь Мангкубумі залишив Суракарту та повстав проти Голландської Ост-Індської компанії, а Пакубувоно II об'єднав сили зі своїм племінником і колишнім ворогом Раденом Мас Саїдом.
У розпал повстання Мангкубумі в 1749 році Пакубувана II захворів і попросив Йохана Андріса, барона Ван Гогендорфа, взяти контроль над королівством. Ван Гогендорф запросив письмове підтвердження. 11 грудня 1749 року Пакубувана II підписав угоду, за якою «суверенітет» над Матарамом було передано Голландській Ост-Індській компанії. Вони посадили на трон безправну маріонетку, Пакубувона III. Мангкубумі, який вважав себе законним спадкоємцем престолу, вимагав титулу правителя. Жителі Матараму, які називали його Хаменгкубувоно, вважали його справжнім правителем Матараму.
Після років битв, зокрема під Гробоганом і Демаком, голландці під командуванням де Клерка зазнали нищівної поразки на річці Боговонто. Генерал-губернатор Моссель розпочав мирні переговори з Хаменгкубувоно. Зрештою, у 1755 році було укладено Гіянтийський договір, названий на честь місця на схід від Суракарти, де відбувалися переговори. Королівство Матарам було розділене між двома ворогуючими сторонами. Стара столиця Картасура, яка після років братовбивчої війни стала вважатися приреченою, була покинута. Пакубувана III став правителем східної частини Матараму [(Касоенанан Соло або Суракарта) (1750—1788)] і збудував новий кратон у Суракарті. Хаменгкубувоно став султаном Хаменгкубувоно I, який правив західною половиною Матараму, а на північ від Картасури збудував свій новий кратон у Джок'якарті (Касултанан Джок'якарта) (1755—1792). Він також надав Мас Саїду південно-східну частину Матараму, назване як «князівство» Мангкунегара (1757—1796), де він правив як Мангкунегара I та побудував власний кратон поблизу Суракарти.
Див. також Перша яванська війна за спадщину Друга яванська війна за спадщину Війна за об'єднання Гаваїв Коттаямська війна Португальська Ост-Індія
Виноски
Джерела Javanese Wars of Succession Java and the VOC, c. 1745–92 Third Javanese War of Succession, 1746—1757
Література Cribb, Robert. Historical Atlas of Indonesia. London: Curzon Press, 1997. Ricklefs, M.C. (11 September 2008). A History of Modern Indonesia Since C.1200. Palgrave Macmillan. pp. 103—105. ISBN 978-1-137-05201-8 Ricklefs, M. C. (2018). Soul Catcher: Java's Fiery Prince Mangkunagara I, 1726–95. Singapore: Asian Studies Association of Australia. ISBN 978-981-325-069-7