Берталан Карловський (; 24 жовтня 1858, Мукачево, Австрійська імперія — 11 квітня 1938, Будапешт, Угорське королівство) — угорський живописець, професор вищої школи, один із характерних представників так званого галерейного натуралізму.

Біографія

Народився в Мукачево. Його батьки — Густав Карловський та  — невдовзі переїхали до Пешта-Буди, де він і здобув освіту. Оскільки він не виявляв особливого бажання продовжувати навчання, батьки віддали його до кадетської школи. Проте Карловський замість того, щоб слухати лекції, постійно малював; з дивовижною вправністю він зображував портрети своїх товаришів і викладачів. У всі говорили про молодого митця, чиї роботи настільки вразили начальство, що майор Піркер, портрет якого він також написав за фотографією, захоплений разючою схожістю, порадив його матері відмовити сина від військової кар'єри й спрямувати на мистецький шлях. Так Карловський після трьох років навчання в кадетському корпусі вступив до Школи зразкового малювання.

Звідти він вирушив до Мюнхенської академії живопису, де провів чотири роки, навчаючись спочатку у Дьюли Бенцура, а згодом у Отто Зайтца. Одного разу навіть отримав медаль за свої рисунки з натури. Пізніше Мункачі запросив його до Парижа і надав місце у своїй майстерні, де Карловський провів рік. За цей час він настільки опанував манеру Мункачі, що його роботи було важко відрізнити від творів учителя. Його салонні жанрові картини швидко здобули популярність у французькій столиці. Перша значніша робота — A duzzogás — викликала великий резонанс і незабаром стала настільки популярною, що її копії можна було побачити в кожній вітрині, а також навіть на віялах.

Він міг би легко продавати свої твори й у Парижі, однак вигіднішим вважав встановити постійний зв'язок із торговцем мистецтвом, який створив для нього ринок у Америці. Нові картини Карловського — як олійні, так і акварелі — відтоді регулярно відправлялися до США, де за них платили високі ціни. Його картина Merveilleuse, яку він продав Кляйнбергеру за 3000 франків, того ж дня була придбана американським арт-дилером Годжеком уже за 4000 франків, а від нього американський поціновувач мистецтва купив її за 16 000 франків. Після повернення з-за кордону в 1894 році він оселився в Будапешті, де спочатку займався ілюструванням, а згодом — ретельно опрацьованими етюдами голів і портретами. Певний час утримував у Будапешті власну художню школу. У 1921 році взяв участь у колективній виставці в Мючарноку. З 1928 року був викладачем Будапештської академії образотворчого мистецтва. Багато його творів зберігаються у власності Угорської національної галереї. Наприкінці життя мешкав у віллі за адресою 23 у Будапешті. Там його й спіткала смерть у віці 79 років — він помер від закупорки коронарної артерії. Похований на кладовищі на .

Його найвідоміші учні

Нагороди та відзнаки

державна велика золота медаль, премія Рата (1908) ювілейна королівська премія (1911) премія Горовіца (1920) (1935)

Основні твори

Дюла Рожавельді Жіноча оголена натура в майстерні Портрет пані Аттіли Семере (1895) Іштван Клех (1920) Ґ. Г. Беккер, прусський міністр культури (1932) Арпад Одрі в ролі Гамлета Автопортрет

Примітки

Література

: Az új magyar festőművészet története (Bp., 1935).

Посилання

Karlovszky Bertalan — Magyar életrajzi lexikon Művészet, 1913 Karlovszky Bertalan aláírása, fotója és 201 festménye, grafikája fotóval