Акаллам на Сенóрах (валл. Ymddiddan yr Hynafwyr, досл. «Діалог [або з] ватажками [старійшинами]», або «Бесіда старійшин», «Діалог зі старими людьми») — середньовічний ірландський прозиметричний (змішаного прозою та віршами) тексту, який накопичує надзвичайну кількість Fiannaíocht, тобто фенійських або оссіанічних історій, поезії та алюзійKoch, J. T. (Ed.). (2006). Celtic Culture: A Historical Encyclopedia (Vols. 1–5). ABC-CLIO. p. 8.
Сюжет Це фактично рамкова повість, яка включає подвиги, сучасні самій історії, а також розповіді про минулі пригоди. Вона тримається на залишках фенії (війська) Фінна мак Кула (Fionn mac Cumhaill) і переважно на правій руці Фінна — Кайлте мак Ронані (Caílte mac Rónáin), але також включаючи Ойсіна (Oisín), сина Фінна, які виходять після тривалого періоду усамітнення в Потойбіччі (Otherworld) і зустрічають святого Патрика, коли той подорожує Ірландією (Ériu) та навертає її, через багато часу після життя Фінна та інших героїв фенії, яких Кайлте і компанія все ще пам'ятають. Після того, як святий виганяє з давніх героїв злих духів і вони приймають хрещення, їх вітають як особливих гостей у почті Патрика, і вони супроводжують його в подорожі. Патрик спочатку ставить під сумнів доречність свого слухання «нових» казок і віршів про старі часи, які герої-фенії розповідають у відповідь на його запитання про деталі постійно змінюваного значення ландшафту (як збірок історій).
Автор(и) «Акаллам» виявляють великий інтерес до dindshenchas (переказів про топоніми), що загалом асоціюється з фенійськими героями та пригодами в середньовічній ірландській традиції. Проте святий отримує запевнення від двох ангелів, посланих Богом, що він повинен не лише прислухатися, а й вжити заходів, щоб цей скарб спогадів був зафіксований на письмі. І так подорож триває, перериваючись запитаннями про минуле, які ставлять Патрик та інші зустрічні, та відповідями, які дає Кайлте, а іноді й інші персонажі. Час від часу даючи перепочинок від «погляду назад» і пожвавлюючи розповідь, трапляються екскурсії героїв-феніїв подалі від компанії Патрика, зазвичай з метою відвідування síd (чарівного пагорба) або в пошуках пригод.
Зміст «Акаллам» представлена (хоча завжди без закінчення) у різних відомих рукописах, зокрема Laud 610 Бодлеанської бібліотеки, Книзі Лісмора та рукописі Duanaire Finn (фенійський цикл), що містить знамениту фенійську поетичну антологію, укладену на континенті на початку XVII століття). Збереглося щонайменше три редакції твору, найдавнішу з яких за мовою та змістом можна датувати пізнім середньоірландським періодом (XI–XII ст.). Серед ключових моментів змісту «Акаллам» є:
розповідь про захист Тари (Teamhair) Фінном від надприродного нападника Аллена (Aillén), що мало бути кульмінаційним епізодом юнацьких діянь Фінна, відсутнім у неповному середньоірландському тексті «Юнацькі діяння Фінна» (Macgnímartha Finn); помітно прихильний та героїзуючий портрет потойбічного airfitech «музиканта» Каса Кораха, шукача фенійських історій, такого ж старанного, як і Патрик, і, можливо, бенефіціара нової літературної оцінки, наданої розважальникам нижчого статусу в мінливий період XI–XII ст., коли книжники під тиском церковної реформи виходили за межі церковного середовища, шукаючи нову аудиторію, союзників і покровителів та плекаючи інтерес до народної традиції; найперші згадки про історію битви при Вентрі та інші наративи, які представляють героїв-феніїв як захисників острова проти іноземного вторгнення; історії про галантність з боку героїв-феніїв, що свідчать про зростаючий вплив запозичених літературних уявлень про лицарство та романс на пізньосередньовічну ірландську літературу.
Твір також примітний тим, чого він не включає, наприклад, будь-якої згадки про трагічну історію «Переслідування Діармайда та Грайне» (Tóruigheacht Dhiarmada agus Ghráinne), мабуть, найвідомішу історію Фенійського циклу. Загалом, «Акаллам» з її витонченим поводженням із наративним часом, ідеєю виведення письмового тексту з усного виконання та діалогу, а також її чудовим амбітним прагненням канонізувати у текстовій формі масив традиції, який за своїм обсягом і складністю кидає виклик будь-якій подібній спробі, пропонує чудовий приклад як консервативних, так і інноваційних тенденцій у середньовічній ірландській літературіKoch, J. T. (Ed.). (2006). Celtic Culture: A Historical Encyclopedia (Vols. 1–5). ABC-CLIO. p. 9.
Примітки
Джерела
Acallamh na Senórach
Література
Nagy, J. F. (1989). Compositional concerns in the Acallam na Senórach. In D. Ó Corráin, L. Breatnach, & K. McCone (Eds.), Sages, saints and storytellers: Celtic studies in honour of Professor James Carney (pp. 149–158). Maynooth Monographs. Ó Coileáin, S. (1993). Place and tradition. Studia Hibernica, (27), 45–60. Ó Corráin, D. (1987). Notes on the Acallam na Senórach. In D. Ó Corráin (Ed.), The writer as witness: Literature as historical evidence (pp. 23–38). Cork University Press.