Еммануель Марсель Вертес (; , Будапешт, Австро-Угорщина — , Париж, Франція) — французький художник з костюмів й ілюстратор угорського походження. За свою роботу над фільмом 1952 року «Мулен Руж» ушанований двома преміями «Оскар» (у номінаціях найкраща робота художника (за декорації) та найкращий дизайн костюмів).
Біографія Народився у Будапешті у єврейській сім'ї. Навчався в Угорському університеті образотворчих мистецтв. Його вчителем був Карой Ференці. Вже у студентські роки малюнки Вертеса з'являлися у відомих газетах.
У 24 роки переїхав до Відня, де почав роботу дизайнером плакатів. Вертес вважав це тимчасовим заняттям і 1925 року залишив австрійську столицю і поїхав до Парижа, де вступив до Академії Жуліана і присвятив себе літографії.
Вертес швидко завоював популярність, йдучи стопами таких художників, як Жан-Луї Форен й Анрі де Тулуз-Лотрек. Його манера та тематика творчості точно відповідали духу часу «диких двадцятих». Його улюбленими темами стали нічне та вуличне життя Парижа, жіночі ню, сцени з цирку та кабаре. Вертес описав своє перше відвідування такого закладу:
Я жив у Парижі кілька місяців, коли мене попросили прийняти багатого і респектабельного промисловця з Будапешта, який відвідував Париж зі своєю дружиною. Я повинен був служити йому як гід. Тільки-но приїхавши, він з підморгуванням попросив мене «привести його туди, де нам буде весело»«Das goldene Zeitalter des Bordells», Alphonse Boudard und Romi, Wilhelm Heyne Verlag, München ISBN 3-453-05181-5, S. 160/Marcel Vertés und die falschen Minderjährigen.
Вертес не знав потрібних адрес, тому звернувся до таксиста, який відправив його до якоїсь «мадам Бланш» на вулиці Шато.
Нас посадили в м'які крісла та запросили бути присутніми на «виставі». Досить безладне видовище. Мені стало нудно. На щастя, була одна цікава деталь: дві мініатюрні дівчинки в гольфі та з бантиками у волоссі. Вони акуратно склали свої короткі плісовані спідниці і кокетували одна з одною. Чарівно. Я намагався намалювати обох, але світло було поганим«Das goldene Zeitalter des Bordells», Alphonse Boudard und Romi, Wilhelm Heyne Verlag, München ISBN 3-453-05181-5, S. 160/Marcel Vertés und die falschen Minderjährigen.
Наступного дня Вертес один повернувся до борделю і запитав у мадам, чи можна знову побачити двох «дівчат».
«Прямуйте за мною, сер!» сказала вона і відчинила двері. Дві приблизно тридцятирічні пані чекали на клієнтів у салоні, одна в'язала, друга читала номер «Le Petit Parisien». «Ось мій пан». На щастя, я вже зробив кілька малюнків двох фальшивих неповнолітніх минулої ночі! Ці малюнки стали початком серії ілюстрацій до п'єси П'єра Мак-Орлана «Jeux du Demi-Jour» .
Французький письменник та мистецтвознавець Франсіс Карко написав про це:
Ці чудові літографії, які Вертес присвячує борделям, зачаровують своєю порочною, злегка непристойною атмосферою.
У 1930-х роках співпрацював з модними журналами, як-от «Vogue», «Harper's Bazaar» та французьким «Gazette du Bon Ton». Гравер, аквареліст і художник з костюмів, Вертес також багато разів працював з модельєркою Ельзою Скіапареллі, включно з рекламними кампаніями парфумерії, створення тканин і багато іншого.
З початком Другої світової війни Вертес утік до США і продовжив свою роботу у Нью-Йорку. Після закінчення війни він повернувся до Парижа, у своє звичне творче середовище, але завжди переміщався між континентами. Вертес ілюстрував книги знаних французьких письменників і розробляв костюми та декорації для театру та кіно у Парижі, Лондоні та Нью-Йорку.
1940 року Вертес працював над костюмами для фільму «Багдадський злодій», а 1952 року отримав дві премії «Оскар» за найкращу роботу художника в кольоровому фільмі (за декорації) і найкращий дизайн костюмів у кольоровому фільмі «Мулен Руж» режисера Джона Г'юстона. 1961 року увійшов до журі Каннського кінофестивалю.
Помер 3 жовтня 1961 року у Парижі. Похований на цвинтарі Пер-Лашез.
Роботи художника знаходяться у музеях у всьому світі.
Вибіркова фільмографія
Художник з костюмів Джерело
Веселий монарх, режисер Алексіс Грановський — постановник, художник з костюмів (1933) Пригоди короля Позоля, режиссер Алексіс Грановський — постановник, художник з костюмів (1933) Мікадо, режисер Віктор Шерцінгер — художник з костюмів, декоратор (1939) Багдадський злодій, режисер Людвіг Бергер, Майкл Пауелл і Тім Вілан — художник з костюмів (1940) Лідія, режисер Жюльєн Дювів'є — художник з костюмів (1941) Сьогодні ввечері і щоночі, режисер Віктор Севілл — художник з костюмів (1945) Мулен Руж, режисер Джон Г'юстон — постановник, декоратор (1952)
Примітки
Посилання