Олександр Федорович Ми́нка (14 травня 1938, Новотроїцьке — 28 січня 2000, Київ) — український художник і педагог; член Спілки радянських художників України з 1980 рокуКиевский художник Мынка (Минка) Александр Федорович / Соцреализм. Киевский клуб коллекционеров. .

Життєпис Народився 14 травня 1938 року в селищі міського типу Новотроїцькому (нині Волноваський район Донецької області, Україна). 1959 року закінчив художню студію Будинку культури моряків Тихоокеанського торгового флоту у Владивостоці; протягом 1960—1965 років продовжив здобувати мистецьку освіту у Дніпропетровському художньому училищі, де його наставниками були Комунар Беркута, Георгій Чернявський, а протягом 1965—1970 років — у Київському художньому інституті, де навчався у Карпа Трохименка, Олександра Сиротенка, Петра Басанця, Юлія Ятченка, Володимира Костецького, Тетяни Яблонської, Василя Забашти, Віктора Пузиркова. Дипломна робота — участь у створенні діорами Корсунь-Шевченківської битви.

Упродовж 1971—1978 років викладав у Київській художній школі № 2; у 1978 році — у Київській художній школі № 5. З 1978 року по 1990-ті працював у живописному цеху комбінату «Художник».

Мешкав у Києві в будинку на Оболонському проспекті № 37А, квартира № 60. Помер у Києві 28 січня 2000 року.

Творчість Працював у галузях станкового живопису (у реалістичному стилі писав пейзажі, натюрморти, портрети, жанрові картини про Голодомор, Другу світову війну, Чорнобильську катастрофу) і станкової графіки (створював ліногравюри, акварелі, пастелі, монотипії). Серед робіт: живопис

«Осінній гай» (1973); «Під рожевими хмарками» (1974); «Лісове озеро» (1976); «У Гідропарку» (1980); «Лани» (1982); «Відлуння війни» (1983); «Тиша у Брестській фортеці» (1984); «Березневий сніг» (1984); «Хмарний день» (1984); «Вид на гору» (1986); «Спекотне літо» (1986); «Смеркає» (1986); «Стежинка» (1986); «Квітучий Київ» (1987); «Старий місток» (1987); «Партизанська ніч» (1987); «Поклик пам'яті» (1987); «Свідок 1941 року» (1987); «Золоті ворота» (1988); «На березі» (1988); «Рання весна» (1988); «Через річку» (1988); «Зустріч із минулим» (1989); «Андріївський узвіз» (1989); «Бабина хата» (1989); «Дідова хата» (1989); «Втрачений дзвін» (1989); «Дорога до церкви» (1989); «Село Нове на Чернігівщині» (1989); «Стара стодола» (1989); «До води» (1990); «Батьків поріг» (1991); «Зимова веселка» (1991); «Хати над річкою» (1992); «Дерево життя» (1993); «Осінній сад» (1995); «Чорнобильська трагедія» (1996); «Затока біля Дніпра» (1998); «Літній день у Карпатах» (1998); «Надвечір'я» (1998); «Яблуневий цвіт» (1999); «Ранкові Карпати» (1999). </div> З 1964 року брав участь у міських, всеукраїнських, всесоюзних і міжнародних мистецьких виставках (всього понад 70Олександр Минка / Бібліотека українського мистецтва.). Персональні виставки відбулися у Києві у 1993 та дві у 2000 (посмертні; Національний художній музей України і Український фонд культури) роках (всього 10).

Роботи митця зберігаються в Сімферопольському, Херсонському, Черкаському, Чернігівському, Донецькому художніх музеях, Ізмаїльській картинній галереї, Лубенському краєзнавчому музеї, Карагандинському музеї образотворчого мистецтва (Казахстан), Білому домі (Сполучені Штати Америки), а також у приватних колекціях США, Канади, Китаю, Японії, України, Франції, Росії, Казахстану.

Примітки

Література