Макс Лойтольд (; 23 травня 1863, Лейпциг — 5 березня 1934, Дрезден) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал-лейтенант Саксонської армії. Останній начальник саксонського Генштабу.
Біографія 1 квітня 1880 року вступив у 8-й піхотний полк «Принц Йоганн Георг» № 107 в Лепцигу. З 1887 року — інструктор, з 21 листопада 1877 року — асистент прусського стрілецького училища в Шпандау. З 1 жовтня 1889 по 21 липня 1892 року навчався в Прусській військовій академії в Берліні, після чого повернувся у свій полк. Того ж року був переведений в саксонський Генштаб в Дрездені і призначений в Генштаб 12-го (1-го Королівського Саксонського) армійського корпусу в Дрездені. 1 квітня 1893 року відряджений в прусський Великий Генштаб в Берліні. З 24 березня 1897 року — командир роти 8-го піхотного полку «Принц Йоганн Георг» № 107 в Лепцигу. З 26 березня 1899 року — 1-й офіцер Генштабу (начальник оперативного відділу) 3-ї піхотної дивізії № 32 в Дрездені, з 25 лютого 1901 року — 1-ї піхотної дивізії № 23 в Дрездені. 1 жовтня 1901 року знову призначений в саксонський Генштаб і того ж дня відряджений у Великий Генштаб. З 1 квітня 1904 року — 1-й офіцер Генштабу 12-го (1-го Королівського Саксонського) армійського корпусу. З 25 листопада 1905 року — командир 2-го єгерського батальйону № 13 в Дрездені. З 21 вересня 1907 року — начальник Генштабу 19-го (2-го Королівського Саксонського) армійського корпусу в Лейпцигу. З 24 вересня 1910 року — командир 1-го (лейб-) гренадерського полку № 100 в Дрездені.
З 19 березня 1913 року — начальник саксонського Генштабу, зустрів на цій посаді початок Першої світової війни. З 5 липня 1915 року — командир 3-ї резервної піхотної дивізії № 53 на Західному фонті. Зі своєю дивізією Лойтольд участь у Другій битві в Шампані у 1915 році. У серпні 1916 року дивізію було переведено на Сомму, де вона брала участь у битві на Соммі, в якій зазнала важких втрат. У листопаді 1916 року дивізію Лойтольда було переведено на Східний фронт, де в липні 1917 року він брав участь у зупинці наступу Керенського та наступній контратаці. У листопаді 1917 року дивізію повернули на Західний фронт, де вона брала участь у Весняному наступі в березні 1918 року. З 24 липня 1918 року — командир 12-го (1-го Королівського Саксонського) армійського корпусу, одночасно з 12 вересня 1918 року — 8-ї піхотної дивізії № 192. 2 жовтня 1919 року звільнений у відставку.
Звання
Фенріх портупеї запасу (1 квітня 1880) Фенріх портупеї (31 травня 1881) Другий лейтенант (23 лютого 1882) Перший лейтенант запасу (23 травня 1877) Перший лейтенант (21 листопада 1887; патент від 23 травня 1887) Оберлейтенант (1 січня 1889) Гауптман (19 квітня 1893) Майор без патенту (19 вересня 1900; отримав патент 19 квітня 1901) Оберстлейтенант (22 вересня 1906) Оберст (23 березня 1910) Генерал-майор (23 вересня 1913; патент від 16 червня 1913) Генерал-лейтенант без патенту (5 липня 1915; отримав патент 21 травня 1917)
Нагороди
Орден Альберта (Саксонія) лицарський хрест 2-го класу (7 травня 1890) лицарський хрест 1-го класу (1903) офіцерський хрест (24 травня 1911) командорський хрест 2-го класу (13 вересня 1912) Орден Вендської корони, лицарський хрест (18 жовтня 1901) Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (24 вересня 1903) 2-го класу (19 вересня 1912) Медаль «За вислугу років» (Саксонія) (1905) Орден Заслуг (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу (24 травня 1907) Почесний хрест (Ройсс) 1-го класу (21 червня 1907) Орден Червоного орла 3-го класу (9 вересня 1908) корона до ордена (30 вересня 1909) Орден дому Саксен-Ернестіне, командорський хрест 2-го класу (27 січня 1910) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Військовий орден Святого Генріха лицарський хрест (14 жовтня 1914) командорський хрест 2-го класу (31 серпня 1917)
Посилання
Лойтольд на сайті The Prussian Machine. Лойтольд на сайті Deutschland14-18.de