Боб Робертс

«Боб Робертс» (Bob Roberts) — американська кінокомедія 1992 року, знята режисером Тімом Роббінсом.

Сюжет Дія відбувається у Пенсільванії під час війни у ​​Перській затоці. У псевдодокументальному стилі показано вигадану кампанію з виборів у сенат, у якій беруть участь чинний сенатор (демократ Бріклі Пейст) та консервативний виконавець народних пісень Боб Робертс. Боб їздить по штату і співає про наркоманів, ледарів та перемогу традиційних цінностей над бунтарськими ідеями 1960-х. Пейст утримував лідерство доти, доки не вибухнув скандал: його помітили разом із молодою дівчиною. Запевнення, що це подруга його онуки, яку він вів додому, не допомогли.

Незалежний журналіст Джон «Багз» Раплін оприлюднить відомості про те, що благодійний фонд «Поранена голубка», до керівництва якого входили Робертс і голова його виборчого штабу Лукас Харт, витратив гроші, призначені на будівництво житла для бездомних, на закупівлю вантажних літаків, які використовувалися для контрабанди зброї та наркотиків. Харта викликають для надання свідчень і назріває політичний скандал, проте на Робертса відбувається замах і його госпіталізують у тяжкому стані з вогнепальними пораненнями.

Раплін, схоплений на місці нібито з пістолетом у руці, звинувачується у спробі вбивства. Виборці Робертса обурюються і загрожують Рапліну розправою, незважаючи на протести його адвоката про те, що його підзахисний не зміг би зробити постріли, оскільки страждав на ДЦП і не володіє правою рукою.

Особистий лікар Робертса заявляє на прес-конференції, що одна із куль пошкодила хребет, і кандидат у сенатори, ймовірно, залишиться на все життя інвалідом. Виборці Робертса чергують біля госпіталю та біля особистої резиденції його родини, палять свічки, співають гімни. Раплін, звільнений за недостатністю доказів, заявляє через свого адвоката, що особисто бачив, як пістолет у руці невідомого двічі вистрілив у підлогу, а значить, кулі не могли поранити кандидата. Тим не менш, Робертс перемагає на виборах і стає сенатором, а згодом Раплін гине від рук екстреміста.

В одній із фінальних сцен Робертс виконує пісню зі сцени, сидячи в інвалідному візку. Оператор знімає крупний план його ноги саме в той момент, коли Робертс, не втримавшись, починає відбивати нею такт, що можна розцінити як правоту загиблого Рапліна, або ознака того, що стан Робертса покращується.

У ролях

Тім Роббінс — Роберт Робертс Джанкарло Еспозіто — Джон Раплін Рей Вайз — Чет Макгрегор Гор Відал — Бріклі Пейст Джон К'юсак — ведучий Пітер Галлагер — Ден Райлі Алан Рікман — Лукас Гарт III Сьюзен Серендон — Тауна Тайтан Джеймс Спейдер — Чак Марлін Фред Ворд — Чіп Дейлі Браян Мюррей — Террі Манчестер Ребекка Дженкінс — Делорес Перрігрю Гаррі Леннікс — Франклін Докетт Роберт Стентон — Барт Маклеруні Келлі Вілліс — Кларісса Флен Том Аткінс — Калеб Менк Девід Стретейрн — Мек Лафлін Памела Рід — Керол Круз Гелен Гант — Роуз Понделл Лінн Тігпен — Келлі Нобл Бінго О'Меллі — Робертс-старший Кетлін Чалфант — Констанс Робертс Метт Макграт — Берт Джек Блек — Роджер Девіса Аніта Джиллетт — місіс Девіс Фішер Стівенс — Рока Борк Боб Балабан — Майкл Джейнс Аллан Ф. Ніколс — режисер Роберт Гегес — Ернесто Галлеано Стів Пінк — протестувальник Джеремі Півен — продавець свічок Шира Півен — протестувальниця Лі Аренберг — ''релігійний фанатик

Знімальна група Режисер — Тім Роббінс Сценарист — Тім Роббінс Оператор — Жан Лепін Композитори — Девід Роббінс, Тім Роббінс Художник — Річард Гувер Продюсери — Тім Беван, Джеймс Бігвуд, Аллен Еф Ніколлс, Форрест Мюррей, Ронна Б. Воллес, Пол Вебстер

Посилання