«Джонстон проти головного констебля Королівської поліції Ольстера» (Справа 222/84) – справа, що стосується та трудового права Європейського Союзу, що стосується дискримінації за ознакою статі та справжніх професійних вимог.
Ця справа належить до офіційного списку із п'ятдесяти семи справ, які були перекладені в рамках підготовки до вступу нових держав-членів до Європейської Унії у 2004 році.Official list of 57 cases on curia.europa.eu
Факти Пані Джонстон була звільнена через те, що її строковий контракт не було продовжено. Жінкам заборонялося носити вогнепальну зброю. Однак виконання багатьох поліцейських обов’язків передбачало носіння зброї. стверджувала, що ця заборона була виправданою, оскільки (1) поліціянтки можуть частіше ставати мішенями для вбивств; (2) їхня зброя може потрапити до рук ворога; (3) громадськість висловила б протест проти цього; (4) це заважало б їм виконувати обов’язки, пов’язані з соціальною, сімейною та дитячою роботою.
Судове рішення Європейський Суд Справедливості постановив, що саме промисловий трибунал має вирішити, чи застосовується стаття 2(2) (нині стаття 14) «з урахуванням конкретних обов’язків, які [пані Джонстон] зобов’язана виконувати». Щодо статті 2(2) Директиви слід зауважити, що це положення, яке є відступом від індивідуального права, встановленого в Директиві, має тлумачитися суворо. Однак, з огляду на контекст, не можна виключати, що існуватиме більший ризик, якщо жінки-поліцейські носитимуть вогнепальну зброю. Отже, це може бути визначальним фактором, і якщо так, то держава-член може встановити обмеження, яке потребує періодичного перегляду відповідно до статті 9(2). Також має бути дотримано принципу пропорційності, щоб «відступи залишалися в межах того, що є доцільним і необхідним для досягнення поставленої мети, та вимагали дотримання принципу рівного ставлення».
Див. також
Примітки