Симуля́тор воді́ння (або автосимуля́тор) — жанр відеоігор, що відтворює досвід керування різними видами наземного транспорту, найчастіше — автомобілями. Метою таких ігор є максимально точне відтворення фізичних параметрів руху, роботи двигуна, трансмісії та взаємодії коліс із дорожнім покриттям.
Класифікація Автосимулятори поділяються на кілька основних піджанрів залежно від ступеня реалізму:
Аркадні симулятори Мають спрощену фізику. Основний акцент робиться на видовищності та швидкості, а не на реалізмі. Прикладами є серії Need for Speed або Asphalt.
Напівпрофесійні симулятори Поєднують у собі елементи аркади та реалістичної фізики. Гравцеві доступні налаштування допомоги (ABS, контроль тяги). Приклади: Forza Horizon, Gran Turismo.
Професійні (Хардкорні) симулятори Створені для максимально точного моделювання реальності. Часто використовуються професійними гонщиками для тренувань. Приклади: iRacing, Assetto Corsa, rFactor 2.
Ключові особливості жанру У сучасних симуляторах водіння, таких як Car Parking Multiplayer або Euro Truck Simulator 2, виділяють наступні елементи: Фізична модель: Врахування ваги автомобіля, аеродинаміки та тертя. Тюнінг та налаштування: Можливість змінювати технічні характеристики транспортного засобу. Відкритий світ: Свобода пересування великими локаціями (наприклад, у City Car Driving). Периферія: Підтримка ігрових кермів, педалей та систем зворотного зв'язку (Force Feedback).
Порівняння типів симуляторів Тип Складність Цільова аудиторія Приклад ігор Аркада Низька Широке коло гравців Need for Speed, Burnout Сімкейд Середня Ентузіасти автоспорту Forza, F1 (серія ігор) Сим Висока Професіонали та фанати реалізму Assetto Corsa, iRacing
Значення для навчання Симулятори водіння активно використовуються в автошколах для підготовки водіїв-початківців. Вони дозволяють безпечно відпрацювати навички паркування, проїзду перехресть та реагування на небезпечні ситуації без ризику для життя.
Примітки
Див. також Багатокористувацька гра Відкритий світ